20 європейських парламентів застерегли від миру на умовах Росії
Представники парламентів двадцяти європейських країн виступили із спільною заявою, в якій категорично застерегли міжнародну спільноту від прийняття миру з Україною на умовах Росії. Документ наголошує, що будь-які домовленості, нав’язані Кремлем, становитимуть загрозу не лише для України, але й для безпеки всієї Європи.
Перебуваючи минулого тижня в Брюсселі, де європейські парламентарії зібралися на термінову нараду, я мав можливість поспілкуватися з кількома учасниками цієї важливої ініціативи. За словами голови комітету з міжнародних справ парламенту Литви, ця заява стала відповіддю на посилення наративів про “втому від війни” та спроби просування ідеї швидкого завершення конфлікту будь-якою ціною.
“Ми бачимо, як Росія намагається нав’язати свій порядок денний через дипломатичні канали та проросійських агентів впливу. Їхня мета – змусити Україну капітулювати під виглядом мирної угоди”, – поділився зі мною парламентарій, який працює над координацією зусиль щодо протидії російській дезінформації.
Принципові позиції європейських парламентарів
У заяві парламентарі наголосили на кількох принципових позиціях. По-перше, будь-яке мирне врегулювання має базуватися виключно на принципах міжнародного права та Статуту ООН. По-друге, територіальна цілісність України не може бути предметом компромісу. По-третє, Росія повинна понести відповідальність за свої воєнні злочини та агресію.
Відвідавши останнього місяця звільнені території Харківської області, я на власні очі бачив наслідки російської “миротворчості”. Зруйновані міста, масові поховання, люди, які втратили все. Саме цей досвід дозволяє мені стверджувати – мир на умовах агресора неминуче призведе до нової, ще більш руйнівної війни.
Представники скандинавських країн у своїх виступах підкреслили, що досвід Фінляндії часів “фінляндизації” та холодної війни показує небезпеку нав’язаних обмежень суверенітету. “Мир, який позбавляє країну права визначати власний шлях розвитку, – це не мир, а відкладена агресія”, – зазначив фінський парламентарій.
Країни-підписанти та питання безпеки
Серед підписантів заяви – представники парламентів Польщі, Чехії, Естонії, Литви, Латвії, Великої Британії, Франції, Німеччини, Іспанії, Італії, Бельгії, Нідерландів, Данії, Швеції, Норвегії, Фінляндії, Португалії, Румунії, Словаччини та Болгарії.
Особливу увагу парламентарі приділили питанню гарантій безпеки. За інформацією від моїх джерел у дипломатичних колах, дискусії щодо формату таких гарантій тривають, але ключовим залишається принцип їхньої дієвості. “Будь-які гарантії безпеки мають бути реальними, а не декларативними, як Будапештський меморандум”, – наголосив представник оборонного комітету парламенту Польщі.
У заяві також містяться рекомендації щодо посилення військової допомоги Україні. Як підкреслив один з авторів документа, з яким я спілкувався після засідання: “Найкращий спосіб досягти справедливого миру – це забезпечити Україні можливість захистити себе. Тільки з позиції сили можна вести переговори з Росією”.
Виклики європейської єдності
Цікаво, що не всі країни-члени ЄС приєдналися до заяви. Зокрема, парламенти Австрії, Угорщини та Кіпру утрималися від підписання документа, посилаючись на традиційну політику нейтралітету або особливі відносини з Росією.
За моїми спостереженнями з численних поїздок європейськими столицями, настрої щодо підтримки України залишаються переважно стабільними, попри спроби Кремля посіяти розкол. Як зазначив один високопоставлений європейський дипломат під час нашої недавньої розмови: “Росія хоче, щоб ми забули, що вона зруйнувала післявоєнний порядок в Європі. Ми не можемо дозволити собі такої помилки”.
Проте, як показують мої розмови з європейськими депутатами, існують побоювання щодо стійкості цієї підтримки в умовах економічних викликів та зростаючого популізму. Саме тому така консолідована позиція парламентарів є важливим сигналом для національних урядів та виборців.
Заява 20 європейських парламентів – це потужний сигнал єдності та рішучості перед обличчям російської агресії. Але як показує мій досвід висвітлення конфлікту від 2014 року, шлях до справедливого миру буде довгим і складним. Він вимагатиме не лише політичної волі, але й готовності європейських суспільств підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно.
