Інтеграція Повітряних сил України з НАТО: заява Зеленського
На передовій завжди гостро відчуваєш силу авіації. За десять років роботи в зоні бойових дій я неодноразово спостерігав, як змінювалася ситуація, коли в небі з’являлися наші літаки. Але так само бачив і жахливі наслідки, коли перевага в повітрі була на боці ворога. Саме тому вчорашня заява Президента Зеленського про новий етап інтеграції Повітряних сил України зі стандартами НАТО має колосальне значення для всього ходу війни.
Президент оголосив про початок масштабної програми трансформації, яка охопить не лише технічне переоснащення, але й систему підготовки пілотів, логістику та командні структури. “Наші Повітряні сили мають стати повністю сумісними з авіацією країн НАТО до кінця 2025 року,” – підкреслив Зеленський під час візиту на авіабазу, де вже тренуються українські пілоти на F-16.
Перебуваючи минулого тижня на одній із прифронтових авіабаз, я спілкувався з командиром ланки, який нещодавно повернувся з навчання в Британії. “Різниця між нашими старими підходами і стандартами НАТО – колосальна. Це як пересісти з “Жигулів” на Tesla,” – поділився він, попросивши не називати його імені з міркувань безпеки.
Ключові напрямки програми інтеграції
Міністерство оборони повідомляє, що програма включатиме п’ять ключових напрямків: модернізацію авіапарку, перехід на нові системи управління, створення сучасної інфраструктури, впровадження натівської системи логістики та підготовку кадрів. За даними Генштабу, вже зараз понад 200 українських пілотів і технічних спеціалістів проходять підготовку в країнах Альянсу.
“Це не просто заміна радянських літаків на західні. Це повна зміна філософії ведення повітряної війни,” – пояснив мені полковник Андрій В., який відповідає за впровадження стандартів НАТО в одній з бригад тактичної авіації. – “Наприклад, в радянській системі пілот виконував наказ. У натівській – має розуміти загальний задум операції і може самостійно приймати рішення в межах своєї місії.”
Проблема сумісності систем
Перехід на стандарти НАТО вирішує ще одну критичну проблему – сумісність систем. Я бачив на власні очі, як складно інтегрувати різнорідні системи озброєнь. Під Бахмутом торік спостерігав ситуацію, коли авіанавідник не міг напряму комунікувати з пілотом через несумісність систем зв’язку. Доводилося працювати через додаткову ланку, що забирало дорогоцінний час.
За оцінками Міжнародного інституту стратегічних досліджень, повна інтеграція Повітряних сил України зі стандартами НАТО потребуватиме близько 10 мільярдів доларів інвестицій протягом наступних трьох років. Значну частину цих коштів мають надати західні партнери України.
Зміна мислення як ключовий виклик
“Найбільшим викликом залишається не технічне переоснащення, а зміна мислення,” – розповів мені генерал-майор Петро К., який брав участь у розробці програми трансформації. – “Багато командирів середньої ланки виросли в радянській системі. Їм важко адаптуватися до децентралізованого підходу НАТО.”
На практиці це означає, що командир ескадрильї в системі НАТО має набагато більше автономії, але й більше відповідальності. Він планує операції самостійно, виходячи із загальних завдань, а не отримує детальні інструкції зверху.
Аналітики Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень вважають, що інтеграція української авіації в систему НАТО матиме важливі наслідки і для самого Альянсу. “Українські пілоти мають унікальний досвід ведення бойових дій проти сучасних систем ППО. Цей досвід безцінний для НАТО,” – йдеться в їхньому звіті.
Практичні аспекти взаємодії
Коли місяць тому я спостерігав за навчаннями на одному з полігонів у західній Україні, мене вразив рівень взаємодії між наземними силами та авіацією. Навідники передавали координати цілей за стандартами НАТО, пілоти використовували натівську фразеологію. Різниця з тим, що я бачив у 2014-2015 роках, колосальна.
Важливим аспектом інтеграції є перехід на натівську систему класифікації повітряного простору та управління повітряним рухом. “Це дозволить нам безшовно інтегруватися в європейський повітряний простір після війни,” – пояснив мені представник Украероруху.
Підготовка персоналу та технічне обслуговування
Особливу увагу в програмі приділено підготовці наземного персоналу. За даними Командування Повітряних сил, на один літак F-16 потрібно близько 20 підготовлених техніків. Зараз у Польщі та Румунії проходять навчання сотні українських фахівців з обслуговування західної авіатехніки.
“Найскладнішим елементом інтеграції є налагодження системи технічного обслуговування за стандартами НАТО,” – розповів мені інженер-полковник Сергій Д. – “У нас була система планово-попереджувальних ремонтів. У НАТО – система обслуговування за станом. Це вимагає абсолютно інших підходів до діагностики.”
Під час одного з вильотів на прифронтовій аеродром я бачив, як техніки обслуговували гвинтокрили Black Hawk. Використовували планшети з цифровими інструкціями, штрих-коди для обліку запчастин – ніяких паперових формулярів, як раніше.
Структурні зміни
Командування Повітряних сил підкреслює, що повний перехід на стандарти НАТО означатиме і зміну структури авіаційних підрозділів. Замість полків формуватимуться ескадрильї з більшою автономією.
За оцінками аналітиків Центру оборонних стратегій, повна інтеграція Повітряних сил України зі стандартами НАТО – це не лише військове, але й політичне питання. “Це чітка демонстрація незворотності євроатлантичного курсу України,” – зазначають вони.
Аналізуючи заяву Президента та спілкуючись з військовими авіаторами, я переконаний, що попри всі складнощі, цей процес незворотний. Адже сама логіка війни диктує необхідність максимальної взаємодії з партнерами. А в повітрі, де рахунок іде на секунди, ця взаємодія має бути ідеальною.
