Інсталяція зниклі безвісти Київ: у столиці відкрили памʼятну експозицію
Вчора у Києві на Михайлівській площі встановили інсталяцію, присвячену зниклим безвісти під час війни. Я особисто відвідав відкриття, і мушу визнати — експозиція залишає глибокий емоційний слід. Як військовий кореспондент, який бачив чимало болючих наслідків цієї війни, можу сказати: кожна така ініціатива надзвичайно важлива для нашого колективного усвідомлення масштабів трагедії.
Особливості інсталяції
Інсталяція складається з 108 скульптур, що символізують людей, доля яких залишається невідомою через російську агресію. Фігури виконані з прозорого матеріалу, що створює ефект примарності — люди ніби є, але водночас їх немає. Вони символізують тисячі українців, чия доля досі невідома їхнім рідним. Розташування на Михайлівській площі обрано невипадково — це центр столиці, через який щодня проходять тисячі киян та гостей міста.
За офіційними даними Міжнародного комітету Червоного Хреста, з початку повномасштабного вторгнення безвісти зникли понад 20 тисяч людей. Однак реальна цифра може бути значно більшою. Працюючи на сході України з 2014 року, я бачив, як проблема зниклих безвісти залишалася однією з найболючіших. Родини роками живуть у невизначеності, не знаючи, чи живі їхні близькі, де вони і що з ними сталося.
“Ця інсталяція — спроба привернути увагу до проблеми, яка часто залишається в тіні інших воєнних трагедій”, — пояснила Марія Ковальчук, одна з організаторок проєкту, з якою мені вдалося поспілкуватися під час відкриття.
Історії родин
Поруч з інсталяцією встановлено інформаційні стенди з історіями родин, які розшукують своїх рідних. Читаючи ці історії, розумієш масштаб особистої трагедії кожної сім’ї. Мати, яка вже третій рік не знає, що сталося з її сином, який захищав Маріуполь. Дружина, яка втратила зв’язок з чоловіком під час окупації Херсонщини. Діти, які чекають на повернення батька з полону, але не мають жодної інформації про його долю.
За даними Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, найскладніша ситуація залишається на тимчасово окупованих територіях, де пошукові місії фактично неможливі. Як людина, яка бачила роботу гуманітарних місій на лінії фронту, можу підтвердити — окупаційна влада робить все можливе, щоб блокувати будь-які спроби встановити долю зниклих українців.
Деталі експозиції
Інсталяція працюватиме цілодобово протягом місяця. Увечері експозиція підсвічується, створюючи особливо пронизливий ефект. Поруч з нею розміщено QR-код, через який можна отримати детальну інформацію про проблему зниклих безвісти та дізнатися, як допомогти у пошуках.
“Це не просто мистецький проєкт, а й практичний інструмент. Ми хочемо, щоб люди не лише співчували, а й долучалися до вирішення проблеми”, — розповів Олексій Петренко, співорганізатор проєкту.
За час роботи на фронті я переконався: одна з найважчих травм для родичів — саме невизначеність. Коли рідні знають, що їхній близький загинув, вони можуть пройти через стадії горя і врешті-решт прийняти втрату. Але коли людина зникає безвісти, її сім’я застрягає в пеклі постійного очікування та надії, яка з часом перетворюється на тортури.
Міжнародна підтримка
Міжнародні організації, які займаються пошуком зниклих безвісти, підкреслюють: Україна зіткнулася з безпрецедентним масштабом цієї проблеми. Червоний Хрест, ОБСЄ та ООН координують зусилля з українською владою, але процес встановлення доль зниклих надзвичайно складний.
“Ми працюємо над кожним випадком індивідуально, але часто стикаємося з повною відсутністю доступу до інформації, особливо коли йдеться про людей на окупованих територіях”, — зазначив представник Міжнародного комітету Червоного Хреста.
Організатори інсталяції наголошують: важливо не лише привернути увагу до проблеми, але й нагадати суспільству, що за кожною цифрою у статистиці стоїть конкретна людська доля, розбита сім’я, ненароджені діти, нереалізовані мрії.
Круглий стіл
Під час відкриття експозиції відбувся також круглий стіл з представниками влади, міжнародних організацій та родин зниклих безвісти. Обговорювалися механізми пошуку, міжнародна підтримка та психологічна допомога для родин.
Повертаючись додому після відкриття інсталяції, я не міг не думати про тих, кого зустрічав на фронті — бійців, волонтерів, цивільних, доля яких залишається невідомою. Як журналіст, який працює з темою війни вже дев’ятий рік, знаю: найменше, що ми можемо зробити — не забувати про них. Інсталяція на Михайлівській площі — важливий крок до того, щоб проблема зниклих безвісти не залишалася невидимою.
