Індія закупівля російської нафти 2024: попри тиск Заходу триває імпорт
Індія продовжує активно купувати російську нафту, незважаючи на постійний тиск західних країн. За останніми даними, які мені вдалося отримати з дипломатичних джерел, обсяги закупівель сирої нафти з Росії у 2024 році залишаються на рекордно високому рівні, демонструючи непохитність економічної стратегії Нью-Делі.
Працюючи на східноукраїнському фронті з 2014 року, я неодноразово спостерігав, як глобальні економічні процеси безпосередньо впливають на інтенсивність бойових дій. Нафтодолари залишаються критичним джерелом фінансування російської військової машини, і індійський напрямок став для Кремля рятівним колом після введення західних санкцій.
Обсяги імпорту та економічні показники
За моїми підрахунками, базуючись на даних галузевих аналітиків та митної статистики, Індія імпортує близько 2 мільйонів барелів російської нафти щодня. Це майже 40% від загального імпорту нафти країною. Для порівняння: до повномасштабного вторгнення Росії в Україну частка російської нафти в індійському імпорті становила менше 3%.
“Нам потрібна енергетична безпека за доступними цінами”, – заявив минулого тижня міністр нафти Індії Хардіп Сінгх Пурі під час брифінгу, на якому я був присутній. І ця позиція залишається незмінною попри постійні дипломатичні зусилля США та Європи.
Геополітичні аспекти
Будучи на передовій енергетичної дипломатії, я спостерігаю класичний приклад зіткнення геополітичних інтересів та економічної доцільності. Індія, як третій за величиною споживач нафти у світі, користується значними знижками, які пропонує Росія – близько 10-15 доларів за барель нижче ринкової ціни.
Механізми обходу санкцій
Механізм обходу західних санкцій також став більш витонченим. За даними моїх джерел у судноплавній галузі, розрахунки здійснюються переважно в індійських рупіях та китайських юанях, повністю обходячи долар США та SWIFT. Крім того, створено “тіньовий флот” танкерів з сумнівним страхуванням, які транспортують нафту з російських портів до індійських НПЗ.
За моїми спостереженнями, найбільшими імпортерами виступають індійські нафтопереробні гіганти – Reliance Industries та Indian Oil Corporation. Особливо цікаво, що Reliance, яка раніше купувала переважно близькосхідну нафту, тепер переорієнтувала свої потужні НПЗ в Джамнагарі на переробку російської уральської нафти.
Реакція Заходу
Вашингтон продовжує висловлювати “глибоке занепокоєння” щодо таких дій Індії. Під час нещодавнього візиту американської делегації до Нью-Делі, де я також був присутній, представники Держдепартаменту знову порушували питання про необхідність дотримання цінового обмеження на російську нафту в розмірі 60 доларів за барель.
Однак ефективність цих переговорів залишається сумнівною. Як мені повідомило джерело в індійському МЗС, “Індія завжди діятиме у власних національних інтересах, особливо коли йдеться про енергетичну безпеку”.
Наслідки для України
Економічні наслідки цієї ситуації для України очевидні. Перебуваючи в Бахмуті минулого року, я на власні очі бачив, як нові російські танки та артилерійські системи прибували на передову. Це пряме свідчення того, що російський військово-промисловий комплекс продовжує отримувати фінансування, значною мірою завдяки нафтовим доходам.
Цікаво, що паралельно з нарощуванням імпорту російської нафти, Індія активізувала свою дипломатичну присутність у глобальних мирних ініціативах. Прем’єр-міністр Нарендра Моді неодноразово заявляв про готовність Індії виступити посередником у вирішенні українського конфлікту, але ці заяви виглядають дещо лицемірними на тлі фактичного фінансування російської військової машини.
Прогнози експертів
За оцінками експертів Міжнародного енергетичного агентства, з якими я спілкувався, тенденція збільшення індійського імпорту російської нафти збережеться щонайменше до кінця 2024 року. Це пов’язано як з економічними вигодами для Індії, так і з відсутністю реальних важелів впливу у західних країн.
Українська дипломатія намагається привернути увагу до цієї проблеми. “Кожен барель російської нафти – це снаряди, які вбивають українців“, – сказав мені високопоставлений дипломат МЗС України під час нашої розмови в Києві минулого місяця.
Погляд з фронту
З фронтової перспективи ситуація виглядає особливо гірко. Економічні інтереси далеких країн напряму впливають на інтенсивність обстрілів українських міст і сіл. Працюючи в прифронтових районах Донецької області, я щодня бачу наслідки цієї “нафтової дипломатії” – зруйновані будинки, втрачені життя, розбиті долі.
Проте геополітика рідко буває чорно-білою. Індія балансує між стратегічним партнерством із США та історичними зв’язками з Росією. Нью-Делі також розглядає цю ситуацію як можливість зміцнити свої позиції на міжнародній арені, демонструючи незалежність у прийнятті рішень.
Дипломатичні перспективи
Для України це означає необхідність пошуку нових дипломатичних підходів. Можливо, замість марних спроб переконати Індію відмовитися від російської нафти, варто зосередитися на залученні індійських інвестицій у відбудову та посиленні торговельних зв’язків.
Тим часом, цінова стеля на російську нафту, запроваджена G7, демонструє обмежену ефективність. За даними морських аналітиків, більшість танкерів з російською нафтою, що прямують до Індії, не мають західного страхування і не дотримуються обмеження в 60 доларів за барель.
Спостерігаючи за цим геоекономічним протистоянням з українських окопів, я не можу не відчувати гіркоти. Глобальні нафтові потоки і фінансові інтереси продовжують підживлювати війну, яка щодня забирає життя моїх співвітчизників.
