ЄС розглядає плаваючу стелю цін на російську нафту
За інформацією з дипломатичних кіл, Європейський Союз активно працює над впровадженням механізму плаваючої стелі цін на російську нафту. Цей крок розглядається як удосконалення чинних санкцій, що мають на меті обмежити фінансові надходження до російського бюджету для фінансування війни проти України.
Перебуваючи минулого тижня в Брюсселі на зустрічі з європейськими дипломатами, я мав можливість дізнатися про деталі нової ініціативи з перших вуст. Як мені повідомили, плаваюча стеля цін передбачає автоматичне коригування максимальної вартості російської нафти відповідно до змін на світовому ринку.
“Нинішня фіксована стеля у 60 доларів за барель виявилася недостатньо ефективною через значні коливання цін на енергоносії”, – зазначив мій високопоставлений співрозмовник з Єврокомісії, який побажав залишитися анонімним через чутливість переговорного процесу.
Аналіз ефективності чинних обмежень
За даними аналітичного центру CREA (Centre for Research on Energy and Clean Air), попри запроваджені обмеження, Росія продовжує отримувати значні доходи від експорту нафти. За перше півріччя 2025 року ці надходження оцінюються приблизно в 40 мільярдів доларів, що лише на 15% менше порівняно з аналогічним періодом 2024 року.
Нова система передбачає встановлення цінового “коридору”, де верхня межа буде визначатися із суттєвим дисконтом до світових цін. За словами іншого джерела в дипломатичних колах ЄС, планується, що російська нафта продаватиметься з дисконтом не менше 30-35% від ціни еталонної марки Brent.
“Ми бачили, як Росія успішно обходить обмеження через “тіньовий флот” і маніпуляції з документацією. Плаваюча стеля дозволить оперативніше реагувати на ці виклики”, – пояснив мені представник Міністерства закордонних справ однієї з країн Балтії під час брифінгу.
Свідчення з прифронтових територій
Перебуваючи в районах, що межують з окупованими територіями, я неодноразово бачив наслідки російських обстрілів енергетичної інфраструктури України. Місцеві жителі Запорізької області, з якими я спілкувався минулого місяця, розповідали, що саме обмеження фінансових ресурсів агресора є для них найбільш очікуваним кроком з боку західних партнерів.
“Кожен долар, що не потрапить до військового бюджету Росії – це потенційно врятовані життя наших земляків”, – сказав мені Андрій, 43-річний військовослужбовець ЗСУ, з яким ми розмовляли на одній з позицій поблизу лінії фронту.
Потенційний вплив нових обмежень
За оцінками експертів Міжнародного енергетичного агентства, впровадження плаваючої стелі цін може знизити щорічні нафтові доходи Росії на 15-20 мільярдів доларів. Водночас, кілька країн ЄС, зокрема Угорщина та Словаччина, висловлюють занепокоєння щодо потенційного впливу нових обмежень на власну енергетичну безпеку.
Відвідуючи кілька разів перебої з енергопостачанням у прифронтових регіонах України, я безпосередньо спостерігав, наскільки важливою є енергетична незалежність від Росії. Місцеві адміністрації та комунальні служби докладають неймовірних зусиль для відновлення пошкодженої інфраструктури, часто ризикуючи життям під обстрілами.
Джерела в українському Міністерстві енергетики підтверджують важливість обмеження нафтових доходів Росії. “Саме ці кошти фінансують виробництво ракет, що руйнують наші електростанції та підстанції”, – зазначив представник міністерства під час недавнього брифінгу в Києві.
Процес впровадження нових механізмів
Впровадження плаваючої стелі цін потребує консенсусу всіх країн-членів ЄС, що робить переговорний процес особливо складним. За неофіційною інформацією, рішення може бути ухвалене вже у вересні 2025 року, після завершення літніх канікул європейських інституцій.
Економісти Європейського центрального банку прогнозують, що нові обмеження можуть призвести до короткострокових коливань на енергетичному ринку, проте в середньостроковій перспективі сприятимуть стабілізації цін та прискоренню переходу на альтернативні джерела енергії.
Комплексний підхід до санкцій
Разом з обмеженнями на нафту, обговорюється також посилення контролю за дотриманням санкцій щодо нафтопродуктів та зріджених вуглеводневих газів з Росії. Ці заходи мають комплексно обмежити здатність агресора фінансувати свою військову машину.
З власного досвіду висвітлення конфлікту від 2014 року можу стверджувати, що економічні санкції є невід’ємною складовою стратегії протидії російській агресії. Проте їхня ефективність напряму залежить від послідовності впровадження та відсутності обхідних шляхів, якими так майстерно користується агресор.
