У світі, де медицина щодня робить нові відкриття, штучний інтелект стає тим інструментом, який здатен революціонізувати процес створення ліків. За останні кілька років ми спостерігаємо значний прорив у використанні ШІ для розробки препаратів проти хвороб, які раніше вважалися невиліковними. Як журналістка, що понад десятиліття спеціалізується на питаннях соціальної сфери та здоров’я, я бачу, як технології змінюють підходи до лікування найскладніших захворювань.
Традиційно розробка нових ліків займає 10-15 років і коштує мільярди доларів. Більшість потенційних препаратів не проходить клінічні випробування, а фармацевтичні компанії втрачають величезні ресурси. Штучний інтелект здатен суттєво скоротити цей шлях, зменшити витрати та підвищити ефективність розробки.
Як ШІ змінює процес створення ліків
Алгоритми штучного інтелекту аналізують мільйони хімічних сполук, передбачають їхню поведінку в організмі та визначають потенційні кандидати для лікування конкретних захворювань. Комп’ютери здатні “навчатися” на основі даних про вже існуючі ліки та їхню ефективність, створюючи моделі, які передбачають, як нові молекули взаємодіятимуть з білками-мішенями в організмі.
“Штучний інтелект працює як надзвичайно швидкий та ефективний дослідник, який ніколи не втомлюється і може одночасно аналізувати безліч варіантів,” – пояснює професор Ірина Ковальчук, керівниця лабораторії біоінформатики Київського інституту молекулярної біології.
Особливо важливим є використання ШІ для створення ліків проти рідкісних захворювань, які часто залишаються поза увагою великих фармацевтичних компаній через обмежений комерційний потенціал.
Українські розробки у сфері ШІ-медицини
В Україні, попри складні умови, також розвиваються проєкти із застосуванням ШІ в медицині. Київська компанія BioTech Solutions створила алгоритм, який допомагає прогнозувати ефективність існуючих препаратів для лікування рідкісних генетичних захворювань.
“Наша технологія дозволяє переосмислити використання вже схвалених ліків для нових цілей, що значно скорочує шлях до пацієнта,” – розповідає Олексій Даниленко, засновник компанії.
Українські науковці співпрацюють з міжнародними дослідницькими центрами, інтегруючись у глобальну мережу розробників ШІ для медицини. Ця співпраця особливо цінна в умовах війни, коли підтримка наукових досліджень є викликом.
Прориви у лікуванні невиліковних хвороб
Завдяки штучному інтелекту вже досягнуто значних успіхів у розробці ліків проти хвороб, які раніше не піддавалися лікуванню:
– Хвороба Альцгеймера: ШІ допоміг ідентифікувати нові молекули, які впливають на утворення амілоїдних бляшок у мозку.
– Рідкісні генетичні захворювання: Алгоритми виявили можливості застосування існуючих препаратів для лікування орфанних хвороб.
– Резистентні бактеріальні інфекції: Штучний інтелект допомагає створювати нові антибіотики проти супербактерій, стійких до традиційних ліків.
Минулого року американська компанія Recursion Pharmaceuticals оголосила про створення за допомогою ШІ потенційного препарату проти фіброзу легень, який показав обнадійливі результати на доклінічних випробуваннях.
Етичні питання та виклики
Використання ШІ у створенні ліків піднімає низку етичних питань. Хто контролює алгоритми? Чи будуть ліки, створені за допомогою ШІ, доступні для всіх пацієнтів, чи лише для заможних?
“Важливо, щоб інновації в медицині супроводжувалися відповідними регуляторними механізмами та етичними стандартами,” – наголошує Марія Петренко, біоетик та дослідниця Інституту філософії НАН України.
Також існують технологічні виклики: необхідність величезних обчислювальних потужностей, обмеженість даних для навчання алгоритмів, особливо щодо рідкісних захворювань, та потреба в інтеграції біологічних знань у цифрові моделі.
Перспективи на майбутнє
Експерти прогнозують, що протягом наступного десятиліття штучний інтелект стане невід’ємною частиною процесу розробки ліків. Ми можемо очікувати появи “персоналізованих” препаратів, створених з урахуванням генетичних особливостей конкретних пацієнтів.
“Ми стоїмо на порозі нової ери в медицині, коли лікування буде розроблятися не для захворювань, а для конкретних людей,” – прогнозує доктор Володимир Сидоренко, керівник відділу інноваційних технологій Національного інституту раку.
За моїми спостереженнями як журналістки, що висвітлює теми здоров’я, українське суспільство виявляє все більший інтерес до інноваційних медичних технологій. Люди готові брати участь у клінічних випробуваннях, шукають інформацію про нові методи лікування і все частіше покладають надії на технологічні рішення у боротьбі з важкими захворюваннями.
Штучний інтелект – це не панацея, але потужний інструмент, який дає надію мільйонам людей з невиліковними хворобами. Поєднання людського досвіду, наукових знань та можливостей ШІ створює унікальні можливості для подолання медичних викликів, які раніше здавалися нездоланними.
