У той час як штучний інтелект стрімко розвивається і трансформує різні сфери нашого життя, з’являються унікальні можливості для збереження культурної спадщини України – зокрема, мовного різноманіття та діалектів, які ризикують зникнути у вирі глобалізації.
Українська мова, попри свою офіційну стандартизацію, насправді є живим організмом із десятками регіональних діалектів. Гуцульський, бойківський, лемківський, поліський – кожен з них має свої унікальні лексичні, фонетичні та граматичні особливості, що формувалися століттями.
За останні роки наукові установи та технологічні компанії почали активно використовувати можливості штучного інтелекту для документування та збереження мовного різноманіття України. Але чому це так важливо і як саме технології допомагають?
Чому важливо зберігати діалекти?
Кожен діалект – це не просто спосіб комунікації, а цілий культурний код, що містить у собі історію, світогляд та унікальний досвід певної громади. За 10 років роботи у сфері культурної журналістики я неодноразово спостерігала, як разом зі зникненням діалектних слів зникає і розуміння певних традицій, обрядів, способів господарювання.
Інститут мовознавства НАН України відзначає, що з кожним поколінням діалектне розмаїття стає все біднішим. Молодь рідше вживає локальні слова та вирази, надаючи перевагу стандартизованій мові, яку чують у медіа та вивчають у школах.
Як працюють ІІ-системи зі збереження діалектів?
Нещодавно українські лінгвісти у співпраці з ІТ-спеціалістами запустили проєкт “Говори.UA”, що використовує машинне навчання для створення найбільшої бази даних українських діалектів. Система працює у кількох напрямках:
1. Аудіодокументування – запис живого мовлення носіїв діалектів різного віку з подальшим аналізом особливостей вимови, інтонації, ритміки.
2. Створення цифрових словників – алгоритми допомагають систематизувати унікальні слова та вирази, пояснювати їхнє значення та походження.
3. Розробка інтерактивних мап – візуалізація поширення діалектів і субдіалектів з можливістю прослуховування характерних зразків мовлення.
Особливо цінною є здатність штучного інтелекту аналізувати великі масиви даних. Наприклад, система може опрацювати сотні годин записів діалектного мовлення, виокремити ключові особливості та простежити еволюцію змін у мові певного регіону.
Технологічні виклики україномовного ШІ
Національний університет “Києво-Могилянська академія” у партнерстві з Українським інститутом розвитку штучного інтелекту працюють над адаптацією нейромереж до специфіки української мови. Це непросте завдання, адже більшість глобальних ШІ-систем навчались переважно на англомовних даних.
Дослідники виділяють кілька ключових викликів:
– Морфологічне багатство української мови (велика кількість відмінкових форм)
– Акцентологічні особливості (наголоси, що можуть змінювати значення слів)
– Діалектна варіативність (одне поняття може мати десятки регіональних назв)
Попри ці складнощі, за останні два роки досягнуто значний прогрес. Створено перші моделі машинного навчання, що враховують особливості українських діалектів при опрацюванні текстів та аудіо.
Соціальний та освітній аспекти
Важливо, що технології допомагають не лише зберігати, але й популяризувати діалектне багатство української мови. Розроблені додатки дозволяють молоді в ігровій формі вивчати локальні слова, розуміти їхнє походження та контекст використання.
Цікавим прикладом є проєкт “Діалект Challenge”, де учасники за допомогою спеціального додатка намагаються відгадати значення діалектних слів, а система штучного інтелекту аналізує їхні відповіді та будує персоналізовану програму вивчення діалектів.
Подібні ініціативи сприяють формуванню нового ставлення до мовного різноманіття – не як до архаїчних форм, що мають зникнути, а як до культурного багатства, яке варто берегти і розвивати.
Майбутнє українських діалектів у цифрову епоху
Експерти з Інституту української мови прогнозують, що завдяки технологіям ми вперше маємо шанс не лише задокументувати, але й активно підтримувати життєздатність діалектів. Шляхом інтеграції діалектних особливостей у сучасні цифрові продукти – від навігаційних систем до голосових помічників – можна забезпечити їхнє природне функціонування в технологічному світі.
Особливо перспективним напрямком є створення локалізованих версій цифрових асистентів, які б розуміли та відповідали з урахуванням діалектних особливостей користувача. Це не лише зробить взаємодію з технологіями більш природною для людей старшого віку в регіонах, але й допоможе молодшим поколінням зберегти зв’язок з мовними традиціями своєї місцевості.
Етичні питання та баланс
Розвиваючи технології збереження діалектів, важливо знайти правильний баланс між стандартизацією, необхідною для освіти та офіційної комунікації, та збереженням мовного різноманіття.
Досвід Європи показує, що найуспішнішими є підходи, які інтегрують діалектні особливості у ширший культурний контекст – через мистецтво, літературу, медіа, а тепер і цифрові технології. Штучний інтелект тут виступає не просто інструментом документування, а засобом творчого переосмислення мовних традицій.
Штучний інтелект відкриває нову сторінку у збереженні культурної спадщини України. Поєднуючи потужні технологічні можливості з глибоким розумінням лінгвістичних та соціальних процесів, ми маємо шанс не просто зафіксувати те, що зникає, але й забезпечити живий розвиток українських діалектів у цифровому майбутньому.
У світі, де мовне різноманіття глобально скорочується, такі технологічні ініціативи стають не просто науковими проєктами, а справжньою місією збереження національної ідентичності та культурного коду нації.
