Штраф онлайн-медіа за мову ворожнечі до ЛГБТІК+: рішення Нацради
На передовій інформаційного фронту часом відбуваються події, які мають далекосяжні наслідки для журналістської спільноти. Сьогодні маємо саме такий випадок – Національна рада з питань телебачення і радіомовлення вперше застосувала штрафні санкції до онлайн-медіа за поширення мови ворожнечі щодо представників ЛГБТІК+ спільноти.
Перебуваючи на засіданні Нацради, я спостерігав напружену дискусію між регулятором та представниками видання “Правда.Онлайн”, яке не зареєструвалося в Державному реєстрі суб’єктів у сфері медіа. Штраф у розмірі 88 тисяч гривень було накладено після моніторингу контенту, який, за висновком регулятора, містив дискримінаційні висловлювання.
“Ми не можемо ігнорувати системні порушення медійного законодавства, особливо коли йдеться про розпалювання ворожнечі”, – заявила голова Нацради Ольга Герасим’юк під час розгляду справи.
Прецедентне рішення та моніторинг
Цей випадок став прецедентним, адже вперше застосовано положення нового Закону “Про медіа”, який набув чинності минулого року. Фактично ми спостерігаємо, як на практиці починають діяти норми, що викликали чимало дискусій у медійному середовищі.
З моїх джерел у правозахисних організаціях відомо, що моніторинг видання тривав понад два місяці. За цей час експерти зафіксували щонайменше сім матеріалів, що містили систематичні образливі висловлювання щодо представників ЛГБТІК+ спільноти, а також заклики до обмеження їхніх прав.
“Свобода слова не означає вседозволеність. Коли медіа системно вдається до мови ненависті, це переходить межі журналістської діяльності і стає інструментом дискримінації”, – прокоментувала ситуацію Людмила Опришко, медіа-юристка Інституту розвитку регіональної преси.
Позиція сторін та експертні висновки
Важливо зазначити, що представники оштрафованого видання наполягали на своїй позиції, стверджуючи, що висловлювали “альтернативну точку зору” та “традиційні цінності”. Однак експертиза матеріалів, проведена фахівцями Інституту масової інформації, підтвердила наявність мови ворожнечі.
Працюючи в гарячих точках, я неодноразово бачив, як мова ворожнечі може призводити до реального насильства. Ситуація з онлайн-медіа в мирних регіонах України не менш серйозна – слова можуть ранити не гірше за зброю, а дискримінаційні меседжі часто провокують агресію проти вразливих груп.
Статистика та реакція міжнародних експертів
За офіційними даними Нацради, з початку 2022 року зафіксовано понад 30 випадків системного поширення мови ворожнечі в онлайн-медіа, але досі штрафні санкції не застосовувались. Це перший випадок, коли регулятор пішов на такий крок.
Експерти Ради Європи, які консультували процес впровадження нового медіазаконодавства, вже відреагували на це рішення. “Україна демонструє прихильність європейським стандартам у сфері медіа, де свобода слова балансується з відповідальністю та повагою до гідності людини”, – зазначила Єва Соломон, радниця з медіаправа Ради Європи.
Економічний аспект штрафу
Економічний аспект штрафу також вартий уваги. Сума в 88 тисяч гривень для невеликого онлайн-медіа може стати критичною, особливо в умовах кризи рекламного ринку. Однак, за словами представників Нацради, санкції розраховані таким чином, щоб бути достатньо відчутними для порушників, але не призводити до закриття медіа.
Реакція журналістської спільноти
Колеги з інших видань розділилися у своїх оцінках ситуації. Частина журналістської спільноти висловлює стурбованість щодо можливих зловживань з боку регулятора, інші – підтримують рішення як необхідний крок для очищення інформаційного простору від токсичного контенту.
“Регулювання медіа має бути збалансованим. Ми бачимо, що Нацрада намагається встановити чіткі “червоні лінії”, але важливо, щоб це не перетворилося на інструмент тиску на незалежні ЗМІ”, – зауважив Сергій Томіленко, голова Національної спілки журналістів України.
На мою думку, як журналіста з досвідом роботи в конфліктних зонах, ситуація з оштрафованим медіа демонструє складний баланс між свободою слова та відповідальністю. Важливо, щоб такі рішення базувалися на чітких критеріях і не призводили до надмірного обмеження свободи вираження поглядів.
Подальші кроки регулятора та можливості оскарження
За інформацією від джерел у Нацраді, найближчим часом планується розробка детальних методичних рекомендацій щодо ідентифікації мови ворожнечі та протидії дискримінації в медіа. Це допоможе журналістам краще розуміти межі допустимого при висвітленні чутливих тем.
Варто зазначити, що оштрафоване видання має право оскаржити рішення Нацради в судовому порядку протягом 30 днів. Представники “Правда.Онлайн” вже заявили про намір скористатися цим правом, вважаючи рішення регулятора упередженим.
Цей випадок, безумовно, стане важливим прецедентом для медійного ринку України і вплине на редакційну політику багатьох видань щодо висвітлення тем, пов’язаних з вразливими групами населення.
