Тримаючи мікрофон у руках під палючим сонцем біля контрольного пункту на трасі Київ-Чоп, я спостерігаю за знайомою картиною: черга вантажівок повільно просувається до ваг для перевірки на перевантаження. За дев’ять років роботи в гарячих точках це мій перший “гарячий” репортаж іншого характеру – на передовій боротьби з перевантаженими фурами.
Перевантажені вантажівки – це не просто статистика порушень, а реальна загроза інфраструктурі та безпеці руху. За даними Укртрансбезпеки, щороку українські дороги потребують мільярдних витрат на ремонт через пошкодження, спричинені саме перевантаженими фурами.
Географія порушень: де найчастіше фіксують перевантаження
Спілкуючись з інспекторами Укртрансбезпеки, дізнаюся, що найбільша кількість порушень фіксується у п’яти областях України:
– Одеська область – лідер за кількістю зафіксованих порушень (23% від загальної кількості)
– Київська область – 18% порушень
– Дніпропетровська область – 15% порушень
– Львівська область – 14% порушень
– Харківська область – 11% порушень
“Це логічно, адже саме через ці регіони проходять ключові транспортні артерії країни”, – пояснює Андрій Петренко, інспектор з 12-річним стажем. “В Одеській області – це портові вантажі, на Львівщині – міжнародні перевезення до ЄС”.
Розмір штрафів: за що і скільки доведеться заплатити
Система штрафів за перевантаження в Україні зазнала суттєвих змін у 2020-2022 роках. Розмір штрафу залежить від відсотка перевищення встановлених норм:
– Перевищення до 5% – 500 неоподатковуваних мінімумів (8500 грн)
– Перевищення від 5% до 10% – 1000 неоподатковуваних мінімумів (17000 грн)
– Перевищення від 10% до 20% – 2000 неоподатковуваних мінімумів (34000 грн)
– Перевищення понад 20% – 3000 неоподатковуваних мінімумів (51000 грн)
“Штрафи здаються високими, але вони значно нижчі, ніж у країнах ЄС”, – ділиться зі мною Василь, водій-далекобійник з 18-річним стажем. “У Польщі чи Німеччині суми в 3-4 рази вищі, і там ніхто не ризикує”.
Система габаритно-вагового контролю: як працює
За останні два роки в Україні встановлено 53 комплекси автоматичного габаритно-вагового контролю (WiM). Вони працюють цілодобово, фіксуючи порушення в автоматичному режимі.
“Система проста: датчики вбудовані в дорожнє покриття і фіксують вагу кожної осі вантажівки під час руху. Якщо виявлено перевантаження, камера фіксує номерний знак, і система автоматично формує постанову про штраф”, – розповідає Олег Сидоренко, фахівець з експлуатації WiM-комплексів.
Найбільш завантажені пункти WiM розташовані на трасах:
– М-06 Київ-Чоп
– М-05 Київ-Одеса
– М-03 Київ-Харків
– М-14 Одеса-Мелітополь
Типові порушення та “схеми” перевізників
Перебуваючи на пункті контролю, спостерігаю, як водії намагаються уникнути штрафів. За словами інспекторів, найпоширеніші “схеми” включають:
1. Об’їзд пунктів контролю через сільські дороги
2. Рух у нічний час, коли працює менше мобільних бригад
3. Підкуп інспекторів (хоча з впровадженням автоматичних систем ця практика йде в минуле)
4. Технічні маніпуляції з датчиками ваги на автомобілях
“Ми вже знаємо всі ці хитрощі”, – усміхається інспектор Тарас. “Тепер у нас є мобільні бригади, які працюють на об’їзних шляхах, а автоматика не бере хабарів”.
Наслідки перевантажень для інфраструктури
За даними Укравтодору, перевантажені фури скорочують термін служби дорожнього покриття на 40-50%. Фінансові втрати від пошкоджень доріг оцінюються в понад 3 мільярди гривень щороку.
“Одна фура з перевантаженням 20% завдає дорозі такої ж шкоди, як проїзд 10 вантажівок з нормальною вагою”, – пояснює Марія Ковальчук, експерт з дорожньої інфраструктури. “Це колосальні витрати для бюджету”.
Міжнародний досвід: як борються з перевантаженням у Європі
Порівнюючи українську систему контролю з європейською, варто відзначити, що в ЄС діє значно жорсткіша система:
– У Німеччині штрафи можуть сягати до 20 000 євро
– У Польщі – до 15 000 євро, плюс заборона на рух до розвантаження
– У Франції, крім штрафів, можливе позбавлення водія ліцензії
“В ЄС система працює ефективніше через високі штрафи та невідворотність покарання”, – зазначає Олександр Кубраков, експерт з транспортної політики. “Там перевізники просто не ризикують, бо економічно це невигідно”.
Перспективи: що планується змінити
Міністерство інфраструктури України планує розширити мережу WiM-комплексів до 100 одиниць до кінця 2023 року, що має охопити всі ключові транспортні напрямки.
Крім того, розглядаються зміни до законодавства, які передбачають:
– Збільшення розміру штрафів для повторних порушників
– Запровадження відповідальності для замовників перевезення
– Створення єдиної електронної системи видачі дозволів на перевезення великогабаритних вантажів
“Ми рухаємося в напрямку європейської практики”, – зазначає представник Мінінфраструктури. “Мета – не просто карати, а зробити перевантаження економічно невигідним”.
Висновки
Штрафи за перевантаження фур в Україні – це не просто фіскальний інструмент, а необхідність для збереження дорожньої інфраструктури та безпеки руху. Хоча система контролю ще не досконала, впровадження автоматичних комплексів WiM значно підвищило ефективність боротьби з порушниками.
“Культура перевезень змінюється повільно, але невпинно”, – підсумовує інспектор Петренко. “Все більше компаній розуміють, що дотримуватися правил дешевше, ніж платити штрафи”.
Завершуючи репортаж, спостерігаю, як вантажівка з цукром, виявлена з перевантаженням у 18%, направляється на майданчик для переоформлення документів і сплати штрафу. Цей випадок – лише один з тисяч, які щодня фіксуються на українських дорогах у нескінченній битві за збереження інфраструктури та безпеку.
