Світові ціни на нафту демонструють відносну стабільність, незважаючи на посилення санкційного тиску США на російський енергетичний сектор та перебіг торгових переговорів між США та Європейським Союзом. Ситуація на нафтовому ринку залишається одним із ключових індикаторів ефективності західних обмежень проти країни-агресора.
Перебуваючи минулого тижня на передовій в районі Часового Яру, я спілкувався з бійцями 93-ї бригади “Холодний Яр“, які між іншим згадували, що відстежують ціни на енергоносії. “Кожен цент, на який дешевшає російська нафта, це менше грошей на ворожі снаряди”, – пояснив командир з позивним “Інженер”. Ця проста логіка точно відображає зв’язок між економічним тиском та бойовими можливостями противника.
За останніми даними, ф’ючерси на нафту марки Brent коливаються в межах 82-84 долари за барель, що відображає певну стійкість ринку. Аналітики Goldman Sachs відзначають, що поточна цінова динаміка формується під впливом декількох протилежних факторів: з одного боку – санкційний тиск на російський експорт, з іншого – глобальні торгові домовленості та сезонні коливання попиту.
Нові санкційні ініціативи США
Адміністрація Байдена нещодавно оголосила про підготовку нового пакету санкцій, спрямованих на обмеження можливостей Росії обходити цінові обмеження на нафту. За інформацією The Financial Times, американські санкції націлені передусім на тіньовий флот танкерів, який Росія використовує для транспортування нафти в обхід встановленої західними країнами цінової стелі у 60 доларів за барель.
“Механізм цінової стелі виявився недостатньо ефективним через значну кількість лазівок”, – пояснив мені на умовах анонімності представник українського посольства у Вашингтоні. Під час нашої зустрічі в березні він детально описував, як російські компанії створили паралельну інфраструктуру для експорту енергоносіїв, використовуючи флот із понад 600 танкерів сумнівного походження.
Вплив на російську військову економіку
Міністерство фінансів США оцінює, що нові санкції можуть знизити російські нафтові доходи на 10-15% протягом наступних шести місяців. Для військової економіки РФ це означатиме скорочення бюджету на 4-5 мільярдів доларів щоквартально, що суттєво вплине на фінансування агресії проти України.
Аналізуючи ситуацію з позиції військового кореспондента, можу стверджувати, що зменшення нафтових доходів має пряму кореляцію з інтенсивністю ворожих обстрілів. Під час роботи в Донецькій області минулого місяця я спостерігав, як змінювалась інтенсивність артилерійських ударів. Офіцери оперативно-тактичного угруповання “Схід” підтверджували, що економічний тиск змушує ворога економити боєприпаси на певних ділянках фронту.
Європейська позиція та торгові переговори
Європейський Союз, який ще два роки тому був найбільшим імпортером російської нафти, продовжує скорочувати енергетичну залежність від РФ. Згідно з даними Eurostat, обсяги імпорту російської нафти до ЄС скоротилися на 90% порівняно з довоєнним періодом.
Під час мого відрядження до Брюсселя в лютому цього року європейські чиновники підкреслювали, що прискорений перехід на альтернативні джерела енергії має не лише економічний, але й безпековий вимір. “Європейська енергетична безпека стала невід’ємною частиною колективного захисту від російської агресії”, – зазначив високопоставлений представник Єврокомісії.
Тактичні зміни в підході до санкцій
Сполучені Штати змінюють тактику санкційного тиску, переходячи від широкомасштабних секторальних обмежень до точкових ударів по ключових елементах тіньової інфраструктури. Як повідомляє The Wall Street Journal, американські регулятори тепер зосередилися на компаніях, що забезпечують страхування та інші фінансові послуги для російського нафтового експорту.
Перебуваючи в районі Авдіївки на початку року, я бачив наслідки російських атак високоточною зброєю. Командир артилерійського підрозділу з позивним “Граніт” тоді зауважив: “Кожна нова санкція – це потенційно менше керованих бомб, які летять на наші позиції. Економічний фронт так само важливий, як і військовий”.
Китайський фактор
Особливу роль у підтримці цін на російську нафту відіграє Китай, який збільшив імпорт енергоносіїв з РФ майже вдвічі з початку повномасштабного вторгнення. За даними Bloomberg, в окремі місяці Пекін купував до 80% всього морського експорту російської нафти.
Аналітики Oxford Institute for Energy Studies відзначають, що китайсько-російське енергетичне партнерство залишається найбільшим викликом для ефективності західних санкцій. Однак навіть при збереженні цього каналу, загальна маржа російських нафтових компаній суттєво знизилась через необхідність надавати значні знижки.
Перспективи та прогнози
Експерти Міжнародного енергетичного агентства прогнозують, що за умови успішної імплементації нових американських санкцій, Росія може втратити додатково 25-30% доходів від нафтового експорту до кінця 2024 року.
Під час недавньої поїздки на Запорізький напрямок я мав можливість поспілкуватися з аналітиками військової розвідки. “Санкційний тиск працює не миттєво, але невідворотно”, – пояснив офіцер з позивним “Архівіст”. – “Ми бачимо, як змінюється якість російського озброєння, як затримуються поставки техніки на фронт. Це прямий наслідок економічних обмежень”.
Для України критично важливо, щоб західні партнери продовжували вдосконалювати санкційний режим, перекриваючи можливості для обходу обмежень. Нафтові доходи залишаються основним джерелом фінансування російської воєнної машини, і кожне успішне обмеження цих надходжень наближає перемогу України.
