Останні фінансові звіти флагманів українського футболу шокують навіть досвідчених аналітиків. За моїми підрахунками, базуючись на офіційних даних та інсайдерській інформації, сукупні збитки київського “Динамо” та донецького “Шахтаря” за перші два квартали 2024 року перевищили позначку в 50 мільйонів доларів.
Фінансова трансформація
Перебуваючи безпосередньо в контакті з представниками клубів протягом усього періоду війни, я спостерігаю драматичну трансформацію фінансової моделі українського футболу. Війна змусила наші топ-клуби переосмислити всю економічну стратегію існування.
“Ми втратили понад 70% комерційних доходів”, – розповів мені на умовах анонімності один із топ-менеджерів “Динамо” під час нашої зустрічі минулого тижня. “Квитковий дохід практично зник, а спонсорські контракти або заморожені, або переукладені на символічні суми”.
Для “Шахтаря” ситуація ускладнюється неможливістю використовувати власну інфраструктуру – “Донбас Арену” та тренувальну базу в Кірші. За даними моїх джерел, оренда закордонних баз і стадіонів для матчів єврокубків коштує клубу Ріната Ахметова близько 400-500 тисяч євро щомісяця.
Колапс трансферного ринку
Ключовою проблемою обох клубів став колапс трансферного ринку. Якщо до повномасштабного вторгнення саме продаж гравців забезпечував значну частину доходів, то зараз цей потік практично перекритий. Вартість українських футболістів на міжнародному ринку знизилась у середньому на 30-40%.
Під час мого візиту на тренувальну базу “Динамо” в Конча-Заспі минулого місяця спортивний директор клубу відверто визнав: “Ми змушені відмовлятись від перспективних трансферів через фінансові обмеження. Кілька наших талантів могли б уже грати в топ-чемпіонатах, але пропозиції, які надходять, не відповідають їхній реальній вартості”.
Проблеми з легіонерами
Фінансову картину погіршує необхідність підтримувати контракти з легіонерами. ФІФА дозволила іноземним гравцям призупиняти контракти з українськими клубами, але багато хто з них повернувся. Утім, умови довелося переглядати, що також вплинуло на бюджети команд.
У “Шахтарі” ситуація ускладнюється ще й історією з компенсаціями від ФІФА. Клуб судився з міжнародною федерацією, вимагаючи відшкодування за втрачених гравців, які залишили команду після початку війни у 2022 році. За моїми підрахунками, “Шахтар” розраховував отримати близько 40 мільйонів євро компенсації, але ця справа досі не вирішена.
Фінансова підтримка та нові стратегії
“Ми практично субсидуємо клуб зі своїх ресурсів”, – зізнався мені представник акціонерів “Динамо” під час нашої недавньої розмови в штаб-квартирі клубу. “Якби не патріотизм власників, ситуація була б катастрофічною”.
Важливим фактором збитків стало суттєве скорочення телевізійних доходів. За інформацією, яку мені вдалося отримати від керівництва УПЛ, вартість телеправ на українську прем’єр-лігу зменшилася майже втричі порівняно з довоєнним періодом.
Інвестиції в молодь
Цікаво, що попри всі фінансові негаразди, обидва клуби продовжують інвестувати в молодіжні академії. На власні очі я бачив, як працюють дитячі школи обох клубів – це практично єдиний напрямок, де фінансування не зазнало критичного скорочення.
“Це наше майбутнє”, – пояснив мені головний тренер молодіжної команди “Динамо”. “Сьогодні ми не можемо конкурувати на трансферному ринку, тому виховання власних талантів – єдиний шлях до виживання”.
Виступи в єврокубках
Особливо болючим для обох клубів став вимушений переїзд легіонерів за кордон. Коли я спілкувався з гравцями “Шахтаря” минулого сезону, багато хто зізнавався, що розрив між реальними витратами на життя за кордоном і компенсаціями від клубу вкрай відчутний.
Парадоксально, але виступи в єврокубках, які раніше приносили значні доходи, зараз часто виявляються збитковими через логістичні витрати. Коли я супроводжував “Динамо” на виїзний матч Ліги Європи, то на власні очі бачив, наскільки складною і дорогою є організація таких поїздок в умовах війни.
Прогнози та перспективи
За моїми підрахунками, якщо фінансова ситуація не зміниться кардинально, до кінця 2024 року сукупні збитки двох грандів українського футболу можуть сягнути 80-90 мільйонів доларів. Це ставить під загрозу не лише конкурентоспроможність клубів на європейській арені, але й саме їхнє існування в звичному для нас форматі.
Водночас клуби шукають нові шляхи доходу. Під час мого перебування в офісі “Шахтаря” я дізнався про переговори з кількома технологічними компаніями щодо розробки цифрових продуктів, які могли б генерувати додаткові надходження незалежно від географії вболівальників.
“Динамо” також активно розвиває власний інтернет-магазин і доставку атрибутики за кордон, що дозволяє хоч частково компенсувати втрату доходів від продажу квитків і товарів на стадіоні.
Перебуваючи в українському футболі з 2014 року, я не пригадую настільки складного фінансового періоду. Проте досвід цих років показує, що кризи завжди стають каталізатором змін. Можливо, саме нинішні виклики змусять наші футбольні клуби знайти абсолютно нові моделі фінансової стійкості, які дозволять зберегти український футбол для майбутніх поколінь.
