Фінансова нестабільність українських медіа: дві третини журналістів скаржаться
Масштабне опитування українських медійників виявило, що фінансова нестабільність залишається найбільшим викликом для галузі. Як військовий кореспондент, який пройшов шлях від локальних видань до фронтових репортажів, я спостерігаю, як економічні проблеми підривають основи української журналістики не менш руйнівно, ніж ворожі обстріли — інформаційний фронт.
За даними дослідження, проведеного "Має сенс" спільно з Detector Media, 67% опитаних журналістів вважають саме фінансову нестабільність найсерйознішим викликом для медіаіндустрії за останній рік. Опитування охопило понад 400 представників редакцій з усіх регіонів України, включаючи тих, хто працює безпосередньо в прифронтових зонах.
"Коли я виїжджав на позиції під Бахмутом минулого місяця, командир батальйону запитав, як нам вдається продовжувати роботу при постійному скороченні фінансування. Довелося пояснювати, що робота військового журналіста зараз — це майже волонтерство," — згадую свою нещодавню розмову на передовій.
Системні проблеми галузі
Результати дослідження показують, що економічні негаразди стали системною проблемою. Понад 40% редакцій були змушені скоротити штат, а 38% зменшили обсяги виробництва контенту. Ситуація особливо критична для регіональних медіа, де показники скорочень сягають 52%.
Показово, що фінансові труднощі випередили навіть безпекові виклики, які посіли друге місце в рейтингу проблем (58% респондентів). Третє місце посіла професійна перевтома журналістів (41%).
Головний редактор одного з центральних інформаційних агентств, який просив не називати його імені, поділився зі мною: "Ми втратили третину рекламних контрактів за останні півроку. Тримаємось на ентузіазмі та закордонних грантах, але це не стійка модель".
Загрози для малих медіа
Особливо загрозлива ситуація склалася для невеликих медіа. З власного досвіду роботи з регіональними журналістами знаю, що багато хто продовжує працювати за мінімальну оплату або взагалі безкоштовно, розглядаючи свою діяльність як внесок у оборону країни.
Експерти Інституту масової інформації відзначають, що традиційні джерела фінансування українських медіа зазнали суттєвої трансформації. Рекламний ринок скоротився майже вдвічі порівняно з довоєнним періодом, а меценатські кошти переспрямовуються переважно на військові потреби.
"Під час висвітлення бойових дій на Харківщині я зустрів журналіста локального видання, який приїхав робити репортаж на власному автомобілі за власний кошт. Його редакція вже другий місяць не могла оплатити відрядження," — така реальність сучасної української військової журналістики.
Загрози інформаційній безпеці
За словами Діани Дуцик, медіаекспертки та керівниці ГО "Детектор медіа", фінансова криза загрожує інформаційній безпеці держави: "Коли журналісти не можуть професійно виконувати свою роботу через економічні обмеження, це створює інформаційні прогалини, які заповнюються дезінформацією та пропагандою".
Важливо відзначити, що проблема стосується не лише воєнних кореспондентів. Економічні оглядачі, політичні аналітики та культурні журналісти також потерпають від браку фінансування. Це призводить до зменшення різноманітності контенту та звуження інформаційного поля.
Міграція талантів
Одним із наслідків фінансової кризи стала "міграція талантів" — досвідчені журналісти переходять у більш стабільні сектори або виїжджають за кордон. За оцінками Національної спілки журналістів України, галузь втратила близько 15% кваліфікованих кадрів лише за останні півроку.
Опитування також виявило, що 73% медійників вважають необхідним впровадження нових бізнес-моделей для забезпечення фінансової стійкості. Серед найперспективніших напрямків — розвиток передплатних моделей, диверсифікація джерел доходу та створення партнерств з міжнародними медіаорганізаціями.
"Багато хто говорить про журналістику як про четверту владу, але мало хто розуміє, що ця влада потребує ресурсів для функціонування," — зазначив під час дискусії один із головних редакторів національного телеканалу.
Пошук рішень
Досвід європейських країн показує, що в кризові періоди ефективними можуть бути державні програми підтримки незалежних медіа. Однак в Україні таких механізмів досі не розроблено в достатньому обсязі, а існуючі програми часто критикуються за непрозорість розподілу коштів.
Втім, незважаючи на фінансові труднощі, 83% опитаних журналістів заявили про готовність продовжувати роботу в медіагалузі. Це свідчить про високий рівень професійної відданості та розуміння важливості якісної журналістики в умовах війни.
"Кожного разу, повертаючись із фронту, я бачу, наскільки важливою є наша робота. Військові постійно дякують за об’єктивне висвітлення подій, навіть коли ми працюємо майже без ресурсів," — такий досвід багатьох моїх колег-військових кореспондентів.
Комплексний підхід
Експерти сходяться на думці, що для подолання фінансової кризи необхідний комплексний підхід, який включатиме і державну підтримку, і розвиток нових бізнес-моделей, і міжнародну співпрацю. Без цього українські медіа ризикують втратити незалежність та здатність якісно виконувати свою суспільну місію.
Як зазначає Світлана Остапа, голова наглядової ради Суспільного мовлення: "Фінансова стабільність медіа — це не просто питання бізнесу, це питання національної безпеки в умовах інформаційної війни".
У підсумку, фінансова криза в українських медіа потребує негайного реагування з боку держави, бізнесу та міжнародних партнерів. Адже журналістика залишається одним із ключових фронтів у боротьбі за незалежність України.
