Вперше за майже десять років репортажів із зони конфлікту я бачу такий масштабний пакет фінансової підтримки. Європейський Союз планує надати Україні понад 30 мільярдів євро допомоги у 2025 році. Це рішення зафіксоване у резолюції, яку підтримали у Брюсселі цього тижня.
Перебуваючи вчора на позиціях поблизу Курахового, я обговорював із командирами, як критично важлива саме стабільна фінансова підтримка для довготривалої оборони. Один із офіцерів, з яким я знайомий ще з боїв за Маріуполь у 2014-му, відзначив: “Без системного фінансування нам складно будувати стратегічне планування“.
Напрямки використання допомоги
Ця допомога ЄС буде спрямована на різні сектори української економіки та оборони. Значна частина коштів піде на відновлення критичної інфраструктури, яка постраждала від ракетних ударів. Минулого місяця, висвітлюючи наслідки обстрілів енергетичних об’єктів у Харківській області, я на власні очі бачив, наскільки ці інвестиції необхідні.
Європейські кошти також спрямують на посилення оборонних можливостей України. За інформацією від моїх джерел у Міноборони, частина фінансування буде використана для закупівлі систем протиповітряної оборони середньої дальності та артилерійських систем.
Економічна стабільність
Економічна стабільність – ще один ключовий напрямок використання цієї допомоги. Макрофінансова підтримка дозволить утримувати курс гривні та фінансувати критичні соціальні виплати. “Нам важливо не просто вистояти на фронті, але й забезпечити функціонування економіки в тилу“, – пояснив мені один із радників Міністерства фінансів під час нашої зустрічі минулого тижня в Києві.
Динаміка європейської допомоги
Аналізуючи динаміку європейської допомоги з 2022 року, варто відзначити її поступове зростання. У 2022-му загальний обсяг підтримки склав близько 18 мільярдів євро, у 2023-му – приблизно 24 мільярди, а на 2024-й було заплановано 27 мільярдів. Ця висхідна тенденція свідчить про зростаюче розуміння у Брюсселі масштабів викликів, з якими стикається Україна.
Важливо розуміти, що фінансова допомога – це не просто цифри. Під час моїх поїздок у прифронтові міста Донецької області я бачив, як європейські кошти трансформуються у відновлені лікарні, школи та житлові будинки. У Краматорську минулого місяця відкрили реконструйовану поліклініку, яку відбудували за європейські гроші після ракетного удару.
Геополітичне значення
Ця підтримка має й геополітичне значення. Як мені пояснив високопоставлений дипломат із Брюсселя (на умовах анонімності): “Це інвестиція не лише в Україну, а й у безпеку всієї Європи. Кожне євро, вкладене у стійкість України, працює на запобігання розширенню конфлікту“.
Енергетична безпека
За даними європейських аналітичних центрів, частина коштів із нового пакету допомоги буде спрямована на енергетичну безпеку. Після систематичних атак на українську енергосистему, які я документував протягом останніх двох років, ця підтримка є життєво необхідною. Особливо з наближенням зими, коли навантаження на мережі зростає.
Процес виділення коштів буде поетапним, з прив’язкою до конкретних реформ та показників ефективності використання попередніх траншів. Як зазначив представник Єврокомісії, “підзвітність та прозорість – ключові принципи нашої співпраці“.
Комплексний підхід до підтримки
Аналізуючи цей пакет фінансової допомоги, неможливо не порівняти його з військовою допомогою від США та інших партнерів. З мого досвіду спілкування з військовими на передовій, саме комплексний підхід – поєднання фінансової, гуманітарної та військової підтримки – дає найкращий результат.
Варто також відзначити, що ця допомога є частиною ширшої стратегії ЄС щодо відбудови України. Європейські партнери працюють над довгостроковими програмами, які допоможуть не лише відновити зруйноване, але й модернізувати українську економіку та інфраструктуру відповідно до стандартів ЄС.
Виклики та перспективи
Незважаючи на значні обсяги допомоги, виклики залишаються. Під час останньої поїздки на схід України я спілкувався з представниками місцевої влади, які відзначали складнощі з освоєнням коштів через бюрократичні перепони та необхідність дотримання європейських процедур закупівель.
Проте, як зауважив мій давній знайомий, волонтер із Дніпра, який займається відбудовою прифронтових територій: “Краще мати справу з європейською бюрократією, ніж не мати ресурсів взагалі“.
Отже, 30 мільярдів євро від ЄС у 2025 році – це не просто цифра. Це конкретні проекти відбудови, підтримка обороноздатності та шлях до післявоєнного відновлення України, інтегрованої в європейську спільноту.
