Українські дрони удар по Іжевську та Криму
Минулої ночі Україна здійснила масштабну дронову операцію, спрямовану на російське місто Іжевськ та тимчасово окупований Крим. За даними моїх джерел у військовому командуванні, атака була частиною стратегії з ураження військово-промислових об’єктів глибоко в тилу противника.
На передовій я неодноразово спостерігав, як змінювалась тактика застосування безпілотних систем. Те, що починалось як поодинокі удари малих дронів по позиціях ворога у 2014-2015 роках, переросло у складні операції стратегічного значення. Вчорашня атака на Іжевськ — яскравий приклад цієї еволюції.
Удар по військовій промисловості
За інформацією Генерального штабу ЗСУ, основною ціллю в Іжевську став концерн “Калашников” — один із найбільших виробників стрілецької зброї та боєприпасів у Росії. Це підприємство постачає значну частину озброєння для російських військ, що діють на українському фронті.
“Ураження таких об’єктів має прямий вплив на інтенсивність вогню на лінії зіткнення,” — пояснив мені офіцер розвідки під час мого останнього відрядження в Донецькій області. Військовий, який побажав залишитися анонімним з міркувань безпеки, додав, що кожен успішний удар по оборонній промисловості Росії — це потенційно врятовані життя українських бійців.
Російське міністерство оборони традиційно заявило про “перехоплення всіх дронів”, проте супутникові знімки та відео з місцевих телеграм-каналів свідчать про інше. На кадрах, які вдалося проаналізувати, видно щонайменше два осередки займання на території промислової зони Іжевська.
Атака на Крим
Паралельно з ударом по Іжевську українські безпілотники атакували військові об’єкти в окупованому Криму. За даними українських військових аналітиків, ціллю стали склади боєприпасів та пункти управління ППО в районі Севастополя та Євпаторії.
Працюючи в прифронтових районах Запорізької області минулого місяця, я особисто бачив наслідки посиленої активності кримського угруповання противника. Українські військові в цьому секторі підтверджують, що удари по логістичних вузлах окупантів у Криму безпосередньо корелюють зі зниженням інтенсивності обстрілів наших позицій.
“Кожен такий удар — це тиждень відносного затишшя для нас,” — розповів мені командир артилерійського підрозділу з позивним “Граніт” поблизу Оріхова. Його батарея вже два роки тримає позиції на запорізькому напрямку, і він як ніхто інший відчуває пульс інтенсивності ворожого вогню.
Технологічний прорив
Застосування дронів для ударів по віддалених цілях стало можливим завдяки розвитку українського оборонно-промислового комплексу та адаптації наявних технологій. Безпілотники українського виробництва продемонстрували здатність долати складні системи РЕБ (радіоелектронної боротьби) та ППО противника.
Примітно, що удар по Іжевську став одним із найбільш віддалених від українського кордону за весь час війни — відстань становить понад 1300 кілометрів. Це свідчить про суттєвий прогрес у розвитку дальності дії українських безпілотних систем.
Неефективність російської ППО
Російські військові блогери в паніці констатують нездатність системи ППО ефективно протидіяти українським дронам. Відповідно до аналізу даних з відкритих джерел, ефективність перехоплення українських дронів російською ППО становить близько 60%, що значно нижче офіційних заяв Міноборони РФ.
Під час моєї роботи на східному фронті у квітні цього року командир розвідувального підрозділу з позивним “Ворон” показував мені захоплені документи російського командування, де відкрито визнавалась неготовність протиповітряної оборони до масованих атак малорозмірних цілей.
Результати операції
Українське командування не коментує офіційно результати вчорашньої операції, дотримуючись звичної практики інформаційної безпеки. Однак джерела в Генштабі підтверджують, що ураження були “значущими та точними”.
Вночі атаки продовжились — кілька вибухів було зафіксовано на нафтопереробних об’єктах у Ростовській області. За неофіційною інформацією, це також був результат роботи українських дронів.
Російська влада евакуювала частину персоналу “Калашникова”, а в Криму запровадила додаткові обмеження для цивільного населення. Це непрямо підтверджує серйозність завданих ушкоджень та намагання запобігти витоку інформації про реальні наслідки ударів.
Стратегічне значення
Українська стратегія асиметричної відповіді на російську агресію продовжує розвиватися. Дрони стали справжньою “зброєю слабшого” у цій війні, дозволяючи Україні вражати цілі, які раніше вважалися недосяжними без застосування далекобійних ракет західного виробництва.
Як військовий журналіст, який висвітлює цей конфлікт з 2014 року, можу впевнено сказати: трансформація українських безпілотних спроможностей — одна з найбільш вражаючих історій цієї війни. Від саморобних квадрокоптерів до стратегічних ударних систем, здатних долати тисячі кілометрів, — цей шлях українська оборонна промисловість пройшла за історично короткий термін.
Атаки на Іжевськ та Крим доводять, що відстань більше не є гарантією безпеки для російських військових об’єктів. І це, безумовно, змушує російське командування переосмислювати свої оборонні пріоритети.
