Минулого тижня мав можливість на власні очі побачити новітні наземні роботизовані комплекси, які нещодавно надійшли на озброєння наших підрозділів. Після трьох років повномасштабної війни наша армія нарешті отримує сучасні технології, які дозволяють зберігати життя військових при виконанні найнебезпечніших завдань.
Перебуваючи на передовій поблизу Часового Яру, я зустрів командира інженерно-саперного підрозділу, який розповів про вісім нових українських бойових роботів, що вже активно використовуються у бойовій роботі. Це машини, які виробляються українськими компаніями і здатні виконувати широкий спектр завдань – від розмінування до вогневої підтримки.
“Це принципово нові можливості для нас”, – розповідає підполковник Олексій, командир інженерного підрозділу. “Раніше для розмінування та встановлення вибухівки доводилося ризикувати життями наших хлопців. Тепер ми можемо робити це дистанційно”.
Технічні особливості нових роботизованих комплексів
Серед восьми отриманих комплексів – чотири важкі платформи на гусеничному ходу та чотири легкі мобільні системи, що нагадують невеликі танки. Всі вони обладнані потужними камерами та тепловізорами, що дозволяють ефективно працювати як вдень, так і вночі.
За словами фахівців, дальність управління роботами досягає 5 кілометрів при прямій видимості. У міських умовах та лісистій місцевості цей показник зменшується до 1-2 кілометрів, але навіть цього достатньо для більшості операцій.
“Найважливіше, що ці машини можуть нести корисне навантаження до 200 кілограмів. Це дозволяє встановлювати на них різноманітне обладнання – від міношукачів до кулеметів”, – пояснює інженер-конструктор одного з українських підприємств, який супроводжував поставку техніки.
Бойове застосування: перший досвід
Перше бойове застосування нових роботів відбулося минулого місяця на Харківському напрямку. Один із комплексів був використаний для розмінування ділянки дороги, де раніше підірвалася техніка. Робот успішно виявив та знешкодив п’ять протитанкових мін.
“Якби не робот, довелося б ризикувати життями саперів”, – говорить майор Дмитро, який керував операцією. “Всі ми пам’ятаємо, як на початку війни доводилося працювати практично голими руками, з мінімальним оснащенням”.
На Бахмутському напрямку один із роботів був обладнаний кулеметом і використовувався для вогневої підтримки. За словами військових, це дозволило вести вогонь по позиціях противника без ризику для особового складу.
“Росіяни були шоковані, коли побачили, що по них стріляє невеликий робот”, – розповідає сержант Віталій, оператор комплексу. “Вони навіть спробували захопити його, але ми вчасно відвели машину”.
Українське виробництво та світові аналоги
Особливо важливо, що всі отримані роботизовані комплекси – українського виробництва. Після початку повномасштабного вторгнення наші компанії швидко переорієнтувалися на розробку та виготовлення військової техніки.
“Ми створили перший прототип за три місяці після початку вторгнення”, – розповідає Андрій, керівник одного з підприємств-виробників. “Звичайно, він був недосконалий, але з кожною наступною моделлю ми вдосконалювали технологію”.
За оцінками військових експертів, українські наземні роботи не поступаються зарубіжним аналогам. Американські Talon та Foster-Miller, ізраїльські Guardium або британські Terrier мають схожі характеристики.
“Наша перевага в тому, що ми створюємо ці машини саме під потреби цієї війни, враховуючи всі особливості бойових дій у наших умовах”, – підкреслює полковник Сергій з Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ.
Перспективи розвитку роботизованих комплексів
За інформацією з Міністерства оборони, до кінця року планується поставка ще 20 подібних комплексів у війська. Крім того, вже розробляється нове покоління бойових роботів з покращеними характеристиками.
“Наступні моделі матимуть більшу автономність, покращений захист від радіоелектронної боротьби та можливість часткового автономного функціонування”, – розповідає представник Міноборони.
Важливою інновацією стане можливість групового керування кількома роботами одночасно. Це дозволить проводити складні операції, коли кілька машин виконують різні завдання в межах єдиного задуму.
“Майбутнє за роботизованими системами”, – переконаний генерал-майор Василь Х., який відповідає за впровадження нових технологій у ЗСУ. “Це не просто тренд, а необхідність, яка дозволяє зберегти життя військових”.
Виклики та проблеми
Незважаючи на очевидні переваги, впровадження роботизованих комплексів стикається з певними труднощами. Перш за все, це потреба у кваліфікованих операторах.
“Навчання оператора займає мінімум два тижні”, – пояснює інструктор з підготовки персоналу. “Це не просто джойстик покрутити. Треба розуміти всі можливості машини, вміти діагностувати проблеми в польових умовах”.
Інша проблема – вразливість до засобів радіоелектронної боротьби. Росіяни активно використовують системи РЕБ, які можуть порушувати зв’язок між оператором і роботом.
“Ми вже зіткнулися з цим на Луганському напрямку”, – розповідає капітан Олег. “Довелося терміново модифікувати систему зв’язку, щоб уникнути перехоплення управління”.
Проте, незважаючи на всі труднощі, українські бойові роботи вже довели свою ефективність. Вони рятують життя наших військових і допомагають виконувати найскладніші бойові завдання.
Як людина, що побачила ці машини в дії, можу впевнено сказати: за роботизованими комплексами – майбутнє сучасної війни. І вкрай важливо, що Україна не лише використовує, але й сама розробляє та виробляє цю передову техніку.
