Український автор про західний пацифізм: критика письменника-військового
У контексті повномасштабної війни в Україні дискусії про пацифізм набули нового, гострого звучання. Особливо цінними стають голоси тих, хто знає реалії війни зсередини. Артем Чех, український письменник, який став військовим, днями висловив свою позицію щодо західного “абстрактного пацифізму”, викликавши значний резонанс у медіа-просторі.
Сьогодні, коли українці борються за своє існування, пацифістські заклики із безпечних країн Заходу нерідко викликають обурення у тих, хто щодня стикається з реальністю російської агресії. Чех наголошує, що легко міркувати про мир, коли війна не стукає у твої двері.
Критика абстрактного пацифізму
“Західний пацифізм виглядає надто абстрактним і відірваним від реальності, в якій ми живемо”, – зазначає Чех у своєму інтерв’ю Kyiv Independent. За його словами, такий підхід до війни часто ігнорує базову проблему: коли одна сторона є агресором, а інша – захищається, заклики “просто припинити воювати” стають не просто наївними, а й небезпечними.
Особливу увагу письменник-військовий приділяє аргументам тих західних інтелектуалів, які пропонують Україні піти на територіальні поступки заради миру. “Це все одно, що радити жертві насильства змиритися з нападником, щоб уникнути подальшого болю“, – пояснює він.
Від письменника до воїна
Артем Чех до війни був відомим українським письменником, автором кількох романів та збірок оповідань. Його творчий шлях різко змінився після повномасштабного вторгнення – він вступив до лав ЗСУ і тепер поєднує військову службу з літературною діяльністю, документуючи свій досвід війни.
Позиція Чеха представляє ширшу проблему розриву в сприйнятті між тими, хто безпосередньо відчуває наслідки війни, і тими, хто спостерігає за нею здалеку. Для багатьох українців пацифізм без справедливості – це лише форма капітуляції.
Справедливий мир замість капітуляції
“Ми хочемо миру не менше, а можливо навіть більше, ніж ті, хто закликає нас скласти зброю. Але ми розуміємо, що без справедливості цей мир буде лише тимчасовою паузою перед новою агресією”, – підкреслює автор.
Важливо зазначити, що критика Чеха спрямована не проти ідеї миру як такої, а проти спрощеного бачення шляхів його досягнення. На його думку, справжній, тривалий мир можливий лише за умови поваги до міжнародного права та відновлення територіальної цілісності України.
Фундаментальні питання конфлікту
Дискусія, яку підняв український письменник, торкається фундаментальних питань про природу миру, справедливості та відповідальності міжнародної спільноти. Вона змушує замислитись: чи не є іноді пацифізм просто зручною позицією для тих, хто не хоче брати на себе складні моральні зобов’язання?
За словами Чеха, реакція на його висловлювання була різною – від повної підтримки серед українців до неприйняття з боку деяких західних колег. Це лише підтверджує глибину розколу в розумінні поточного конфлікту.
“Коли я чую від західних інтелектуалів, що нам потрібно припинити боротьбу, я запрошую їх провести хоча б один день під обстрілами в прифронтових містах України. Можливо, тоді їхні абстрактні міркування стануть більш конкретними”, – говорить письменник.
Шлях до справжнього миру
Світовий досвід показує, що справедливий мир вимагає не лише припинення бойових дій, але й відновлення справедливості, покарання винних у воєнних злочинах та створення гарантій безпеки на майбутнє. Саме цих аспектів часто бракує в пацифістських дискусіях про Україну.
В умовах, коли фронт проходить не лише на полі бою, але й у сфері ідей та інформації, голоси таких авторів як Артем Чех стають надзвичайно важливими для формування збалансованого розуміння конфлікту та шляхів його вирішення.
Питання гідності та справедливості
Для українців питання миру нерозривно пов’язане з питаннями справедливості, безпеки та гідності. І саме ця перспектива, на думку Чеха, має бути почута світовою спільнотою, яка щиро прагне завершення цієї війни.
Спір між прихильниками “абстрактного пацифізму” та тими, хто наполягає на необхідності опору агресії, не є новим в історії міжнародних відносин. Проте в контексті України він набуває особливої гостроти та актуальності, примушуючи переосмислити багато усталених концепцій.
