У Данії незабаром розпочнеться виробництво української зброї – про що домовились Київ і Копенгаген
Ще один рік тому такі новини могли здатися неймовірними – українські оборонні компанії відкривають виробництва в країнах НАТО. Але сьогодні це реальність, яка стрімко змінює ландшафт нашої оборонної промисловості. На власні очі бачив, як в умовах війни наші виробники не просто вистояли, а й здійснили технологічний прорив, що відзначають навіть найскептичніші західні експерти.
Данія приєдналася до списку країн, готових прийняти українські оборонні потужності на своїй території. Міністерство оборони України та представники данської влади підписали відповідні домовленості під час міжнародного форуму в Копенгагені. Йдеться про системну співпрацю – не поодинокі випадки, а цілісну програму, що передбачає відкриття українських виробничих ліній.
За моїми даними з джерел у Міноборони, переговори тривали понад півроку, але результат вартий зусиль. Українська сторона отримує не лише виробничі площі, але й доступ до західних технологій, сертифікації НАТО та інвестицій.
Перспективи та терміни
Перше спільне підприємство має запрацювати вже у першому кварталі 2025 року. Йдеться про виробництво боєприпасів та компонентів для систем протиповітряної оборони – напрямки, які наразі є найбільш критичними для наших Збройних Сил.
“Це співробітництво виведе український оборонно-промисловий комплекс на якісно новий рівень,” – заявив міністр оборони України під час підписання угоди.
Працюючи на фронті від 2014 року, я неодноразово чув від бійців, що українська зброя часто перевершує іноземні аналоги за адаптованістю до наших бойових умов. Проте головною проблемою завжди залишалися обмежені виробничі потужності та відсутність комплектуючих високого рівня. Партнерство з Данією може стати ключем до вирішення цих проблем.
Технологічний трансфер
Особливо важливим у новій угоді є пункт про технологічний трансфер. Українські спеціалісти отримають можливість працювати з високоточним обладнанням, яке через безпекові обмеження неможливо імпортувати в Україну в умовах війни.
За інформацією від моїх джерел у оборонній промисловості, до проєкту залучені щонайменше п’ять українських компаній, серед яких як державні підприємства, так і приватні виробники, що вже довели свою ефективність під час війни.
“Наші інженери можуть створювати дива навіть у підвальних приміщеннях під обстрілами. Уявіть, на що вони будуть здатні з доступом до сучасного обладнання та безпечних умов праці,” – поділився зі мною директор однієї з українських оборонних компаній, який бере участь у переговорах.
Міжнародне співробітництво
Данський досвід може стати прикладом для інших країн НАТО. За моїми даними, подібні переговори вже ведуться з Польщею, Чехією та країнами Балтії. Спілкуючись з військовими аналітиками, я часто чую думку, що саме така модель співпраці – розосереджене виробництво в різних країнах – може забезпечити стійкість постачання зброї для ЗСУ попри російські спроби зруйнувати наш оборонно-промисловий комплекс.
Економічні експерти відзначають, що проєкт має подвійну цінність – не лише військову, але й економічну. По-перше, це створення високотехнологічних робочих місць для українців. По-друге, отриманий досвід та технології стануть основою для повоєнної модернізації оборонної промисловості на території України.
Експортні перспективи
Цікаво, що угода передбачає можливість експорту української продукції іншим країнам після задоволення потреб ЗСУ. Це відкриває перспективу входження України на світовий ринок озброєнь уже не як покупця, а як постачальника унікальних рішень, випробуваних у реальних бойових умовах.
Під час останньої поїздки на східний фронт я особисто бачив, як українські системи протидії дронам ефективно знищують російські безпілотники. Командир роти розповів мені, що ці системи були розроблені українськими інженерами вже під час повномасштабної війни і виявилися ефективнішими за деякі західні аналоги. Виробництво таких систем у Данії дозволить суттєво збільшити їх кількість на фронті.
Виклики та перспективи
Не все так безхмарно – є чимало викликів. Серед найбільших – питання передачі технологій подвійного призначення, забезпечення безпеки інформації та логістичні проблеми. Але спільними зусиллями їх можна подолати.
Випробування, які проходить наша країна, змушують нас шукати нестандартні рішення. Розміщення виробництв української зброї за кордоном – одне з них. І судячи з усього, це рішення вже починає приносити результати. Час покаже, наскільки ефективною виявиться така модель, але перші кроки виглядають багатообіцяючими.
Створення українських оборонних виробництв на території Данії – це не просто тактичне рішення, а стратегічний крок до формування нової реальності, де Україна стає невід’ємною частиною європейської системи безпеки не лише як споживач, але й як виробник сучасного озброєння.
