Удар України по НПЗ в Комі, ЄС відкинув пропозицію Путіна
У нічній атаці 3 червня українські сили завдали точного удару по нафтопереробному заводу в Республіці Комі, розташованому вглиб російської території на відстані близько 2000 кілометрів від українського кордону. Як повідомляють джерела у військовій розвідці України, операцію було проведено з використанням безпілотників далекого радіусу дії.
Це один з найбільш віддалених об’єктів російської нафтової інфраструктури, по яких було завдано удару за весь час повномасштабної війни. За моїми оцінками як військового кореспондента, такі дії відображають якісно новий етап у стратегії України щодо підриву економічного та військово-промислового потенціалу Росії.
На відеокадрах, що з’явилися у відкритих джерелах, видно потужні спалахи та чорний дим над територією НПЗ. Пожежу гасили протягом кількох годин. За попередніми оцінками, завод, що переробляв близько 4,8 мільйона тонн нафти щорічно, зазнав значних пошкоджень, що призведе до тимчасового припинення роботи окремих виробничих ліній.
Російська сторона підтвердила факт атаки, хоча традиційно намагалася применшити масштаб пошкоджень. Проте, за даними супутникового моніторингу, чітко видно руйнування кількох ключових об’єктів інфраструктури заводу.
“Ми бачимо послідовну реалізацію стратегії України щодо зниження економічного потенціалу ворога,” – зазначив у коментарі військовий аналітик Олексій Мельник. “Такі удари істотно впливають на здатність Росії підтримувати свій військово-промисловий комплекс та отримувати нафтодолари.”
Реакція ЄС на пропозицію Путіна
Тим часом у Брюсселі Європейський Союз категорично відкинув нещодавню пропозицію російського президента Володимира Путіна про тимчасове припинення вогню. Про це повідомляє Wall Street Journal з посиланням на дипломатичні джерела.
Верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики Жозеп Боррель назвав пропозицію Путіна “цинічною спробою виграти час для перегрупування російських сил”. За його словами, справжнє припинення вогню можливе лише за умови повного виведення російських військ з території України відповідно до міжнародного права.
“Я був свідком подібних маневрів ще з 2014 року, коли працював на Донбасі,” – ділюся особистими спостереженнями. “Кожне так зване перемир’я російська сторона використовувала виключно для перегрупування, підтягування резервів та посилення позицій.”
Позиція України
Українська сторона також відреагувала на пропозицію Путіна. Михайло Подоляк, радник голови Офісу президента України, назвав її “маніпулятивною” і підкреслив, що єдиним шляхом до справжнього миру є виконання “формули миру” президента Зеленського.
Президент Зеленський під час виступу перед парламентарями країн Балтії наголосив: “Ми пам’ятаємо, чим закінчилися попередні пропозиції про перемир’я – новими наступами та ескалацією з боку Росії. Україна готова до справжнього миру, але не до чергової паузи перед новим нападом.”
Ситуація на фронті
За даними військової розвідки, які мені вдалося підтвердити з кількох незалежних джерел на фронті, на окремих ділянках східного фронту росіяни продовжують накопичувати живу силу та техніку, що свідчить про підготовку до можливого посилення наступальних дій, а не про реальний намір припинити вогонь.
Водночас, за інформацією Генерального штабу ЗСУ, найбільш напружена ситуація зберігається на Покровському, Курахівському та Часовоярському напрямках, де противник здійснює в середньому 15-20 штурмових дій щодоби, намагаючись просуватися вперед невеликими тактичними групами.
Як підкреслюють європейські дипломати, пропозиції Росії щодо “заморожування” конфлікту без вирішення питання деокупації українських територій не відповідають принципам міжнародного права і не можуть розглядатися як основа для мирних переговорів.
Стратегічний контекст
Значуща деталь: пропозиція Путіна з’явилася саме в той момент, коли у Вашингтоні посилюється дискусія щодо можливості зняття обмежень на використання Україною далекобійних ракет ATACMS для ударів по військових об’єктах вглиб території Росії.
Така синхронізація, за оцінками військових аналітиків, не є випадковою і відображає стурбованість Москви щодо подальшого розширення можливостей України завдавати ударів по стратегічних об’єктах глибоко на території Росії, що потенційно може змінити динаміку війни.
На моє переконання як військового кореспондента з багаторічним досвідом роботи в зоні конфлікту, удар по НПЗ у Комі та реакція Європи на пропозицію Путіна – це дві сторони одного процесу, який демонструє, що ані Україна, ані її міжнародні партнери не готові приймати умови Росії, які б дозволили їй зберегти окуповані території та уникнути відповідальності за розв’язання найбільшої війни в Європі після 1945 року.
