Удар Росії по Києву — реакція Путіна на дедлайн Трампа
Ранок 17 листопада для киян почався з потужного ракетного удару по столиці. Перебуваючи у своєму помешканні на Печерську, я прокинувся від гучних вибухів, які прогриміли близько 5:45 ранку. Одразу ж увімкнув робочий ноутбук і почав відстежувати інформацію, паралельно перевіряючи дані з військових джерел.
Цей масований удар виглядає невипадковим і має чіткий зв’язок із нещодавньою заявою Дональда Трампа щодо завершення війни до його інавгурації. За моєю оцінкою, це прямий сигнал Кремля не лише Україні, але й новообраному президенту США.
Деталі атаки та реакція
Від своїх джерел у силових структурах дізнався, що росіяни застосували комбінацію крилатих і балістичних ракет, частина з яких була збита системами ППО. На жаль, повністю відбити атаку не вдалося — є руйнування в кількох районах столиці, повідомляється про постраждалих серед цивільного населення.
Генеральний штаб ЗСУ підтвердив, що атака була скоординованою і включала пуски з різних напрямків. Працюючи в зоні АТО/ООС з 2014 року, я не вперше спостерігаю тактику терору проти мирного населення, але цього разу є чітка політична складова.
Політичний контекст атаки
Аналізуючи час і характер удару, можна впевнено говорити, що Путін намагається встановити власні “правила гри” перед потенційними переговорами з адміністрацією Трампа. Це класична тактика “перемовини з позиції сили”, яку Кремль неодноразово застосовував і раніше.
За інформацією джерел у розвідці, подібні удари плануються і в найближчі тижні. Росія створює “аргументи” для майбутніх дипломатичних процесів, намагаючись послабити переговорні позиції України.
Зв’язок із заявами Трампа
Ситуація виглядає особливо тривожною в контексті нещодавніх заяв Трампа про його здатність “швидко завершити війну”. Хоча деталі його “мирного плану” залишаються невідомими, Кремль явно прагне вплинути на його параметри демонстрацією сили.
Спілкуючись з військовими експертами, доходжу висновку, що нинішня ескалація — це спроба Росії створити максимально вигідну для себе стартову позицію перед можливими переговорами. Паралельно це сигнал західним партнерам України про готовність продовжувати терор цивільного населення.
Реакція української влади та Заходу
Українська влада поки офіційно не пов’язує ракетний удар із заявами Трампа, але в кулуарах визнають: Путін розпочав нову фазу психологічного тиску, розрахованого насамперед на нову американську адміністрацію.
Особливу стурбованість викликає реакція Заходу. За даними моїх дипломатичних джерел, існують побоювання, що адміністрація Трампа може використати цю ескалацію як додатковий аргумент для “швидкого завершення конфлікту” — навіть на умовах, які не відповідатимуть інтересам України.
Настрої населення
Перебуваючи в Києві протягом усієї повномасштабної війни, я бачу, що настрої серед населення залишаються стійкими. Попри ракетний терор, українці демонструють неймовірну витривалість. Сьогоднішні удари, як і попередні, не змогли паралізувати життя столиці — громадський транспорт працює, люди виходять на роботу.
Військова оцінка ситуації
З військової точки зору, удар по Києву не має суттєвого тактичного значення, але його стратегічна мета очевидна — психологічний тиск і демонстрація “потенціалу” агресора перед новим етапом геополітичних змін.
Останні два роки роботи у фронтових районах переконали мене, що справжній стан справ на фронті далекий від путінської пропаганди про “переможний наступ”. Ситуація залишається надзвичайно складною, але українські військові утримують оборону на ключових напрямках.
Оцінки міжнародних експертів
Міжнародні військові аналітики з RUSI та ISW підкреслюють, що нинішня ескалація з боку Росії — це спроба компенсувати відсутність суттєвих успіхів на полі бою політичними маневрами, орієнтованими на зміну позиції США.
Українська армія готується до можливого посилення ударів у найближчі місяці. Як розповіли мені офіцери з оперативного командування, оборонні плани коригуються з урахуванням нових загроз і потенційних змін у міжнародній підтримці.
Ця ракетна атака — не просто черговий акт терору. Це чітко продуманий політичний крок у складній шаховій партії, де ставки для України надзвичайно високі. І в цій партії Путін щойно зробив хід, розрахований не стільки на Київ, скільки на Вашингтон.