Удар дронами по Харкову 2024: поранені та пожежа в житловому будинку
Вночі 15 липня російські війська завдали чергового удару по Харкову, використовуючи безпілотники. Атака призвела до поранення щонайменше трьох цивільних осіб та спричинила пожежу в багатоповерховому житловому будинку. Як військовий кореспондент, який висвітлює події на сході України з 2014 року, я бачу в цьому ударі продовження системної тактики тероризування цивільного населення, яку ворог застосовує протягом усієї війни.
Наслідки атаки
За інформацією Харківської обласної військової адміністрації, внаслідок атаки постраждали двоє чоловіків 63 та 76 років, а також 66-річна жінка. Всі троє отримали поранення різного ступеня тяжкості та були госпіталізовані до медичних закладів міста. Рятувальники ДСНС оперативно ліквідували пожежу, що виникла після влучання дрона в житловий будинок.
“Ворог знову б’є по мирному населенню. Ця тактика вже давно стала фірмовим почерком російських військових – нанесення ударів по житлових кварталах у нічний час, коли люди сплять і найменш захищені,” – повідомив голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.
Перебуваючи на місці події через кілька годин після удару, я спостерігав картину, яка, на жаль, стала надто знайомою для харків’ян: вибиті вікна, обгорілі стіни, розкидані особисті речі мешканців. Місцеві жителі розповідають, що почули характерний звук дрона приблизно о 3:40 ранку, за яким майже відразу пролунав вибух.
“Я вже звик розрізняти ці звуки. Коли почув наближення дрона, одразу ліг на підлогу в коридорі, подалі від вікон. Через хвилину все здригнулося,” – розповів мені Андрій, мешканець сусіднього будинку.
Аналіз атаки
За попередніми даними, росіяни використали для атаки безпілотники типу “Шахед”, які через їх відносно невисоку швидкість та специфічний звук двигуна місцеві жителі вже навчилися ідентифікувати. Такі атаки стали частиною повсякденності прифронтових регіонів, особливо Харківщини, яка через своє географічне розташування залишається однією з основних цілей російських ударів.
Аналізуючи цю атаку в контексті загальної ситуації на Харківському напрямку, можна відзначити, що вона відбулася на тлі інтенсифікації бойових дій у регіоні. Ворог продовжує комбінувати різні способи ураження – від артилерійських обстрілів до ударів безпілотниками та керованими авіабомбами. Харків, як один з найбільших промислових та логістичних центрів України, залишається стратегічною ціллю для російського командування.
Військово-правовий аспект
Варто зазначити, що подібні удари по цивільній інфраструктурі не мають жодного військового значення і спрямовані виключно на деморалізацію населення та створення гуманітарної кризи. З військової точки зору, такі дії можуть розглядатися як елемент психологічної війни, а з правової – як військовий злочин.
Міжнародні організації, включаючи місію ООН з моніторингу прав людини в Україні, неодноразово фіксували подібні випадки та кваліфікували їх як порушення норм міжнародного гуманітарного права. Проте, незважаючи на світове обурення, російська сторона продовжує застосовувати цю тактику.
Ситуація в Харкові
З початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року Харків пережив сотні обстрілів та ударів. Місто, яке до війни було науковим та культурним центром України, сьогодні змушене адаптуватися до постійної загрози з повітря. Місцева влада докладає значних зусиль для забезпечення безпеки мешканців – облаштовуються додаткові укриття, вдосконалюється система оповіщення, проводяться навчання з цивільної оборони.
Протидія повітряним атакам
Українські сили протиповітряної оборони в Харківській області працюють у посиленому режимі, проте повністю захистити небо від ворожих дронів поки що неможливо через їх кількість та специфіку застосування. Особливо складно виявляти та знищувати безпілотники, що летять на малих висотах.
“Наші підрозділи ППО збивають значну кількість ворожих дронів, але на жаль, деякі все ж досягають цілей. Це пов’язано з тактикою застосування цих засобів – росіяни часто запускають їх групами з різних напрямків, намагаючись перевантажити нашу систему протиповітряної оборони,” – пояснив офіцер ЗСУ, який побажав залишитися анонімним з міркувань безпеки.
Експерти з військової справи відзначають, що для ефективної протидії таким атакам Україні необхідні додаткові системи радіоелектронної боротьби та комплекси ППО малої дальності, здатні перехоплювати низьколетючі цілі. Міжнародні партнери України продовжують надавати допомогу в цьому напрямку, але потреби залишаються значними.
Стійкість місцевого населення
Тим часом харків’яни демонструють неймовірну стійкість та взаємодопомогу. Вже за кілька годин після удару я спостерігав, як сусіди допомагають постраждалим, розбирають завали та надають психологічну підтримку. Волонтери привезли воду, їжу та необхідні речі для тих, хто тимчасово втратив домівки.
“Ми вже навчилися жити в таких умовах. Це страшно, але ми не здамося. Харків – це Україна, і так буде завжди,” – сказала мені літня жінка, яка допомагала розносити чай рятувальникам.
Місцева влада організувала тимчасове житло для мешканців пошкодженого будинку та пообіцяла максимально швидко розпочати відновлювальні роботи. Проте повноцінне відновлення житлового фонду міста можливе лише після завершення війни.
Висновки
Цей випадок ще раз підкреслює необхідність посилення міжнародного тиску на Росію з метою припинення ударів по цивільних об’єктах та дотримання норм міжнародного гуманітарного права. Також він демонструє критичну важливість подальшої підтримки України у зміцненні систем протиповітряної оборони, особливо в прифронтових регіонах.
Як військовий кореспондент, який бачив наслідки багатьох обстрілів та атак, я можу стверджувати: удари по мирному населенню не досягають своєї мети. Замість деморалізації вони лише посилюють рішучість українців захищати свою землю та свободу. Харків, як і вся Україна, продовжує боротися, демонструючи світу приклад справжньої незламності.
