Перебуваючи на передовій вже понад десять років, я бачив безліч свідчень військових злочинів, скоєних російськими силами на українській землі. Від Донецького аеропорту в 2014-му до звірств у Бучі — документування цих злочинів стало критично важливим для майбутнього правосуддя. Проте зараз міжнародні зусилля з розслідування цих злочинів опинились під загрозою.
За інформацією Reuters, команда Дональда Трампа розглядає можливість радикального скорочення фінансування розслідувань воєнних злочинів Росії в Україні. Ці плани є частиною ширшої стратегії майбутньої адміністрації щодо скорочення витрат на зовнішню допомогу та зміни підходів до міжнародного правосуддя.
Під загрозою опинилася американська підтримка розслідувань, які проводять Міжнародний кримінальний суд, українська прокуратура та незалежні організації. За останні два роки США виділили значні кошти на документування російських злочинів — від масових вбивств цивільних до систематичних тортур та примусових депортацій.
Як журналіст, який неодноразово зустрічався з очевидцями російських звірств та відвідував місця воєнних злочинів, можу стверджувати: будь-яке скорочення фінансування цих розслідувань матиме катастрофічні наслідки для встановлення справедливості.
Міжнародна реакція та занепокоєння
Європейські дипломати вже висловили глибоке занепокоєння можливими змінами у політиці США. “Розслідування воєнних злочинів — це не політичне питання, а питання міжнародного права та базової справедливості”, — заявив високопоставлений дипломат ЄС, який побажав залишитися анонімним через делікатність теми.
Український офіс Генерального прокурора, який координує зусилля з документування та розслідування воєнних злочинів, повідомив, що вже задокументовано понад 120,000 випадків можливих воєнних злочинів, скоєних російськими військами. Багато з цих розслідувань підтримуються американським фінансуванням та технічною допомогою.
“Ми зафіксували понад дві тисячі випадків тортур у місцях тимчасового утримання на окупованих територіях”, — розповів мені один із слідчих у Харківській області під час мого останнього відрядження. “Без міжнародної підтримки ми просто не зможемо належним чином документувати всі ці злочини”.
Вплив на зусилля з документування злочинів
Під час особистих відвідин деокупованих територій у Харківській та Херсонській областях я бачив, наскільки складним і ресурсномістким є процес збору доказів. Команди експертів використовують передові технології для ексгумації масових поховань, аналізу балістичних даних та ідентифікації жертв.
Міжнародний кримінальний суд, який минулого року видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна за воєнні злочини в Україні, значною мірою покладається на фінансування з боку країн-членів, включаючи непряму підтримку від США.
За словами експертів з міжнародного права, скорочення фінансування вплине не лише на розслідування злочинів Росії в Україні, але й створить небезпечний прецедент безкарності для інших конфліктів.
Позиція команди Трампа та перспективи
Джерела, близькі до перехідної команди Трампа, стверджують, що нова адміністрація має намір переглянути пріоритети зовнішньої політики, зосередившись на “інтересах Америки перш за все”. Це узгоджується з попередніми заявами Трампа про те, що він прагне швидко завершити конфлікт в Україні.
“Питання не в тому, чи трапляються воєнні злочини, а в тому, чи повинні США платити за їх розслідування в той час, коли у нас є власні внутрішні пріоритети”, — заявив один із радників Трампа.
Проте як людина, яка бачила наслідки російської агресії на власні очі, я можу засвідчити: питання відповідальності за воєнні злочини — це не просто юридична формальність. Це питання справедливості для тисяч українських родин, які втратили своїх близьких, були піддані тортурам або депортовані.
Що далі для розслідувань
Навіть за умови скорочення американського фінансування, українська сторона та європейські партнери планують продовжувати роботу з документування та розслідування воєнних злочинів. ЄС та Велика Британія вже заявили про готовність збільшити власний внесок у разі потреби.
Українські експерти з документування воєнних злочинів, з якими я спілкувався під час останнього перебування на сході країни, підкреслюють: незалежно від політичних змін у світі, робота з фіксації злочинів окупантів не зупиниться.
“Ми розуміємо, що міжнародна підтримка може змінюватися, але наш обов’язок перед жертвами та майбутніми поколіннями — задокументувати кожен злочин”, — розповів мені керівник однієї з українських неурядових організацій, яка займається документуванням воєнних злочинів.
Як професійний військовий кореспондент з десятирічним досвідом роботи в зоні конфлікту, я переконаний: правда про російські злочини має бути зафіксована і представлена світові, незалежно від політичної кон’юнктури та змін фінансування. Справедливість не може бути предметом бюджетних скорочень.
