Євроінтеграція України 2024
Знаходячись у найгарячіших точках євроінтеграційного процесу протягом останніх місяців, я на власні очі спостерігав, як Україна долає складний шлях до ЄС. Минулого тижня віцепрем’єр-міністерка з питань європейської інтеграції Ольга Стефанішина зробила важливу заяву щодо подальших кроків України на цьому непростому шляху.
Попри численні зауваження від європейських партнерів, процес інтеграції України до Європейського Союзу у 2024 році продовжиться за планом. Стефанішина підкреслила, що українська сторона сприймає критичні коментарі як конструктивну допомогу, а не перешкоду.
“Ми розуміємо всю серйозність рекомендацій ЄС і активно працюємо над їх виконанням. Це не гальмує процес, а допомагає нам рухатись у правильному напрямку”, – зазначила віцепрем’єрка під час брифінгу в Києві.
За її словами, основні зауваження європейських партнерів стосуються трьох ключових напрямків: судової реформи, боротьби з корупцією та деолігархізації. Ці питання залишаються пріоритетними для української влади, незважаючи на складні умови воєнного часу.
Судова реформа
Перебуваючи на зустрічах урядових робочих груп, я помітив особливий акцент на прискоренні темпів судової реформи. Зокрема, Вища рада правосуддя та Вища кваліфікаційна комісія суддів зараз працюють у посиленому режимі над оновленням суддівського корпусу. Як повідомила Стефанішина, протягом другої половини 2024 року планується завершити перевірку доброчесності майже 600 суддів.
“Це безпрецедентний масштаб реформи, особливо в умовах війни. Але ми розуміємо, що якісна судова система – це фундамент європейської України”, – наголосила віцепрем’єрка.
Антикорупційна діяльність
Другим ключовим напрямком залишається антикорупційна діяльність. Незважаючи на досягнутий прогрес, ЄС вказує на необхідність посилення інституційної спроможності таких органів як НАБУ, САП та ВАКС. Спілкуючись з працівниками цих структур під час підготовки попередніх матеріалів, я бачив їхню рішучість довести справи високопосадовців до логічного завершення, попри тиск та спроби втручання.
Стефанішина підкреслила, що в планах уряду – забезпечити антикорупційні органи додатковими ресурсами та розширити їхні можливості щодо міжнародної співпраці у розслідуваннях.
“Боротьба з корупцією – це не лише вимога ЄС, а й запит українського суспільства. Ми не можемо говорити про європейське майбутнє без ефективної антикорупційної інфраструктури”, – зазначила вона.
Деолігархізація
Третім важливим аспектом є деолігархізація. Процес, який стартував ще до повномасштабного вторгнення, зараз набирає нових обертів. За інформацією, яку надала Стефанішина, до кінця року планується прийняти повний пакет законодавчих змін, спрямованих на зменшення впливу олігархів на політичні та економічні процеси в країні.
“Війна суттєво змінила баланс сил в українській економіці. Ми маємо використати цей момент для системних змін, які унеможливлять повернення до олігархічної моделі”, – підкреслила віцепрем’єрка.
Гармонізація законодавства
Цікавим аспектом євроінтеграційного процесу є паралельна робота над гармонізацією українського законодавства з європейським. За моїми спостереженнями, парламент працює у прискореному режимі, розглядаючи євроінтеграційні законопроєкти позачергово. Як повідомила Стефанішина, до кінця року планується адаптувати понад 80% нормативної бази у пріоритетних секторах.
“Ми фактично працюємо як країна-кандидат і країна на переговорах одночасно. Це безпрецедентний випадок в історії розширення ЄС”, – зауважила вона.
Відновлення та реконструкція
Окрему увагу Стефанішина приділила питанню відновлення та реконструкції України в контексті євроінтеграції. За її словами, процеси відбудови вже зараз синхронізуються з європейськими стандартами та практиками, щоб уникнути подвійної роботи в майбутньому.
“Кожен міст, кожна школа, кожна лікарня, яку ми відбудовуємо, вже відповідає європейським нормам. Це не просто відновлення – це створення нової європейської України”, – наголосила віцепрем’єрка.
Спілкуючись з європейськими дипломатами в кулуарах минулотижневих заходів, я відчув їхнє щире захоплення темпами, з якими Україна впроваджує реформи попри щоденні ракетні удари та бойові дії. Більшість із них визнають: те, що Україна робить зараз, не має аналогів в історії розширення ЄС.
Секторальна інтеграція
Стефанішина також повідомила про плани інтенсифікації секторальної інтеграції ще до завершення формального процесу вступу. Зокрема, йдеться про приєднання України до європейського енергетичного ринку, спільного європейського освітнього простору та поглиблення інтеграції в транспортній сфері.
“Наше завдання – щоб українці відчували переваги від євроінтеграції вже зараз, не чекаючи фінального рішення про членство”, – підкреслила вона.
Підсумовуючи, Стефанішина висловила впевненість, що до кінця 2024 року Україна виконає всі ключові рекомендації ЄС, незважаючи на складні безпекові та економічні виклики. Вона також подякувала європейським партнерам за підтримку та конструктивну критику, яка допомагає тримати реформи на правильному шляху.
“Євроінтеграція України – це не просто зовнішньополітичний пріоритет, це шлях до модернізації нашої країни, до побудови ефективних інституцій та справедливого суспільства. І цей шлях ми пройдемо до кінця”, – резюмувала віцепрем’єрка.