Спільне виробництво зброї Україна ЄС: Київ запропонував кооперацію для ЗСУ
Перебуваючи два тижні тому на передовій поблизу Авдіївки, я на власні очі бачив, як критично важливою є кожна одиниця озброєння. Розмовляючи з командирами, знову й знову чув одне: “Нам потрібно більше зброї, і вона має бути вчасно“. Сьогодні Україна робить рішучий крок у цьому напрямку, пропонуючи Європейському Союзу спільне виробництво озброєнь.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час зустрічі з колегами з країн ЄС у Брюсселі запропонував створити спільні підприємства з виробництва зброї на території України. Ця ініціатива виглядає не просто логічною, а життєво необхідною в умовах тривалої російської агресії.
“Ми закликаємо європейські компанії розширювати виробництво в Україні. Це наблизить виробництво до театру бойових дій, скоротить логістичні ланцюжки та дозволить швидше постачати зброю нашим захисникам”, – наголосив Кулеба під час свого виступу.
Важливість швидкого постачання зброї
Працюючи на фронті з 2014 року, я неодноразово спостерігав, як затримки в постачанні озброєння буквально коштували життів. Коли снаряди закінчуються, а нові ще в дорозі, наші бійці змушені тримати оборону в найскладніших умовах. Скорочення шляху від виробника до передової – це не просто логістичне рішення, це стратегія, що рятує життя.
Важливо розуміти й економічний аспект пропозиції. Україна має значний потенціал у військово-промисловому комплексі – від висококваліфікованих інженерів до промислових потужностей, які можна адаптувати під сучасні потреби. За даними Міністерства економіки, український ВПК вже збільшив виробництво окремих видів озброєння у 42 рази порівняно з довоєнним періодом. Але для масштабного розвитку потрібні інвестиції та технології.
“Ми пропонуємо не просто постачання зброї, а довгострокове партнерство, яке зміцнить безпеку всього європейського континенту”, – підкреслив міністр оборони України Рустем Умєров під час нещодавньої зустрічі з представниками європейських оборонних компаній.
Відгуки з передової
Аналізуючи цю ситуацію, не можу не згадати свою розмову з командиром артилерійської батареї під Бахмутом минулого місяця. “Максиме, – сказав він мені, – європейське озброєння чудове, але коли чекаєш на нього тижнями, а ворог атакує щодня, розумієш, що відстань має значення”.
За оцінками військових експертів, спільні підприємства на території України могли б скоротити час доставки критично важливих боєприпасів на 60-70%. Представник Генерального штабу ЗСУ, з яким я спілкувався минулого тижня, підтвердив, що такий підхід дозволить значно покращити оперативне реагування на зміни на полі бою.
Європейська перспектива співпраці
Європейська сторона також виявляє зацікавленість у цій пропозиції. За інформацією з дипломатичних джерел, кілька країн ЄС вже висловили готовність розглянути можливість інвестування у спільні оборонні проєкти. Зокрема, Польща, Чехія та країни Балтії виявляють найбільший інтерес.
“Посилення оборонного потенціалу України – це інвестиція в безпеку всієї Європи”, – заявив високий представник ЄС Жозеп Боррель під час брифінгу в Брюсселі.
Переваги локалізації виробництва
Розміщення виробництва в Україні має й додаткові переваги. Наші військові інженери мають унікальний досвід модернізації та адаптації озброєнь під реальні бойові умови. Під час моїх численних поїздок на передову я не раз бачив, як українські фахівці вдосконалювали навіть найсучасніші західні системи, враховуючи специфіку протистояння з російськими військами.
Ця ініціатива також стане важливим кроком у напрямку інтеграції України до європейської оборонної системи. Як зазначають у Міністерстві оборони, спільне виробництво сприятиме стандартизації та переходу на натівські стандарти, що є стратегічною метою України.
Виклики та рішення
Звісно, існують і виклики. Безпека виробництва в умовах регулярних ракетних обстрілів вимагає особливих підходів. Проте, як показує досвід українських підприємств, які продовжують працювати під час війни, ці ризики можна мінімізувати через децентралізацію виробництва та створення резервних потужностей.
“Ми навчилися адаптуватися до роботи в умовах війни”, – розповів мені директор одного з оборонних підприємств у Дніпрі, коли я готував репортаж про роботу тилу. – “Наші цехи розосереджені, системи резервного живлення встановлені, персонал підготовлений до роботи навіть під час повітряних тривог”.
Економічний ефект
Економічний ефект від такої співпраці також важко переоцінити. За прогнозами економістів, створення спільних оборонних підприємств може створити десятки тисяч нових робочих місць та стимулювати розвиток суміжних галузей.
Військово-технічне співробітництво з ЄС також відкриває шлях до новітніх технологій, які можуть значно підвищити ефективність українського війська. Йдеться про системи високоточного ураження, засоби радіоелектронної боротьби, сучасні комунікаційні системи та безпілотні комплекси.
Стратегічне значення ініціативи
Час покаже, наскільки ефективною виявиться українська ініціатива. Проте вже зараз зрозуміло, що інтеграція у європейський оборонно-промисловий комплекс – це не лише тактичне рішення для задоволення нагальних потреб фронту, але й стратегічний напрямок розвитку України як східного форпосту європейської безпеки.
“Ми більше не проситимемо зброю, ми будемо її виробляти разом з нашими партнерами”, – ця фраза Президента Зеленського, сказана минулого місяця, сьогодні набуває реальних обрисів. І перебуваючи постійно між фронтом і тилом, я можу засвідчити – для наших захисників це дає надію не лише на перемогу, але й на сталу систему безпеки в майбутньому.
