Скорочення військової допомоги США Україні: удар по безпеці
Останні тижні приніс нам новину, яка змусила здригнутись кожного, хто розуміє реальний стан справ на фронті. Конгрес США відтерміновує затвердження нового пакету військової допомоги Україні, що складає майже 60 мільярдів доларів. Перебуваючи днями у Бахмутському напрямку, я на власні очі бачив, наскільки критичною є кожна партія зброї, кожен снаряд і кожен безпілотник.
За даними Пентагону, від початку повномасштабного вторгнення США надали Україні військової допомоги на суму понад 44 мільярди доларів. Це артилерійські системи, ракети, боєприпаси, засоби протиповітряної оборони та інше обладнання, що дозволило нашим військовим стримувати російського агресора.
Проте нині ми спостерігаємо, як внутрішньополітична боротьба в США починає впливати на їхню зовнішню політику, зокрема на підтримку України. Республіканці блокують новий пакет допомоги, вимагаючи від адміністрації Байдена посилення політики на південному кордоні США.
Голоси з передової
“Коли ми говоримо про затримку військової допомоги, ми говоримо про життя наших солдатів,” – сказав мені командир артилерійського підрозділу з позивним “Град” під час мого останнього відрядження на Донеччину. – “Кожен день затримки – це додаткові втрати, які можна було б уникнути.”
Російська армія не сидить склавши руки. Московія щодня випускає тисячі снарядів по українських позиціях. Вона нарощує виробництво зброї, отримує дрони з Ірану, боєприпаси з Північної Кореї. Кремль мобілізував свою економіку для ведення тривалої війни.
Аналітики Інституту вивчення війни відзначають, що затримка американської допомоги вже негативно позначається на ситуації на фронті. “Українські командири змушені економити боєприпаси, що обмежує їхню здатність відповідати на російські атаки та проводити контрнаступальні операції,” – зазначається в їхньому звіті.
Від бійців на передовій я чую одне й те саме: “Ми можемо перемогти, але нам потрібна зброя.” Цю фразу я записав у своєму блокноті вже десятки разів під час інтерв’ю з військовими різних підрозділів.
Історичний контекст
Ще в 2014 році, коли я вперше приїхав висвітлювати конфлікт на сході України, наші солдати воювали практично без захисного спорядження, часто з застарілою зброєю радянського зразка. З того часу багато що змінилося, але принцип залишається тим самим – без належного озброєння неможливо ефективно протистояти агресору, особливо такому, який має значну перевагу в ресурсах.
Політичні наслідки
Затримка американської допомоги має і політичний вимір. Вона посилає сигнал не лише Україні, але й Росії та всьому світу про те, що підтримка Заходу може бути непостійною. Це саме той сигнал, на який розраховує Путін.
“Кремль очікує, що Захід втомиться від підтримки України, і вони зможуть просто перечекати,” – пояснив мені високопоставлений український офіцер під час нещодавньої зустрічі в штабі. – “Кожна затримка допомоги підтверджує їхню стратегію.”
Ефект від скорочення військової допомоги відчувається не лише на фронті. Він впливає на моральний дух як військових, так і цивільного населення. Він також має економічні наслідки, оскільки підриває впевненість у довгостроковій здатності України протистояти агресії.
Запит України
За моїми спостереженнями, українці не просять чужих солдатів воювати за них. Вони готові самі захищати свою землю. Але їм потрібні інструменти для цього. “Дайте нам достатньо зброї, і ми самі звільнимо нашу землю,” – ця фраза лунає в усіх моїх розмовах з військовими.
Варто зазначити, що скорочення американської допомоги відбувається на тлі зростаючої підтримки з боку європейських партнерів. Велика Британія, Німеччина, Франція та інші країни ЄС збільшують свої зобов’язання щодо допомоги Україні. Однак за обсягами та якістю озброєння американська допомога залишається вирішальною.
Генерал Залужний в одному зі своїх нещодавніх інтерв’ю наголосив: “Для нас важлива не просто кількість, але й якість та своєчасність поставок. Передові системи, такі як HIMARS, Patriot, F-16, принципово змінюють правила гри на полі бою.”
Стратегічні наслідки
Затримка військової допомоги від США – це не просто тимчасова проблема. Вона має стратегічні наслідки для всієї архітектури європейської безпеки. Якщо Україна не зможе ефективно протистояти російській агресії, це створить прецедент, який матиме далекосяжні наслідки для міжнародного порядку.
Під час моїх поїздок на фронт я бачив, як українські військові максимально ефективно використовують кожну одиницю отриманої зброї. Вони розробляють інноваційні тактики, модифікують обладнання, вчаться надзвичайно швидко. Але навіть найкраща підготовка та мотивація не можуть компенсувати нестачу матеріальних ресурсів у сучасній війні.
“Ми воюємо не лише за Україну, ми воюємо за всю Європу,” – сказав мені командир батальйону з позивним “Лісник” під Авдіївкою. – “Якщо ми програємо, наступними будуть країни Балтії, Польща, можливо, вся Східна Європа.”
Висновки
Питання військової допомоги Україні – це не питання благодійності. Це інвестиція в глобальну безпеку. Як свідчить історія, набагато дешевше зупинити агресора на ранніх стадіях, ніж мати справу з наслідками його необмеженої експансії.
Сподіваюся, що американські політики розуміють це і знайдуть спосіб подолати внутрішні розбіжності заради спільної мети – збереження міжнародного порядку, заснованого на правилах, а не на праві сильного.
Тим часом, поки політики сперечаються, українські солдати продовжують боронити кожен метр української землі, часто ціною власного життя. І їм потрібна наша підтримка – постійна, надійна і адекватна масштабу викликів, з якими вони стикаються.