На фронті я часто чую одне запитання від військових
“Чи справді економічний тиск працює проти Росії?” Після десяти років висвітлення конфлікту, можу стверджувати – так, працює, але потребує послідовності та координації. Нещодавно Україна зробила важливий крок у цьому напрямку.
Президент Володимир Зеленський підписав указ, який вводить у дію рішення РНБО про нові санкції проти Росії. Цей документ синхронізує українські обмеження з трьома останніми санкційними пакетами Європейського Союзу. Таке узгодження – критично важливий елемент спільної стратегії протидії російській агресії.
Працюючи в прифронтових районах, я неодноразово спостерігав, як економічні обмеження впливають на логістичні ланцюжки постачання російської армії. Санкції – це не просто бюрократичні документи, а реальний інструмент, що зменшує здатність ворога вести війну.
Деталі нового санкційного пакету
Новий указ застосовує обмеження до 292 фізичних та 297 юридичних осіб. Серед них – високопоставлені російські чиновники, компанії військово-промислового комплексу, банки та інші структури, що підтримують агресію проти України. Особливу увагу приділено підприємствам, які виробляють зброю та комплектуючі для російської армії.
Санкційний пакет включає також обмеження проти осіб та компаній з інших країн, які допомагають Росії обходити міжнародні санкції. Коли я спілкувався з експертами в галузі оборони, вони неодноразово підкреслювали важливість блокування таких “обхідних шляхів”.
Минулого місяця, перебуваючи на східному фронті, я бачив російську техніку з компонентами, які теоретично не мали б потрапити до РФ через існуючі обмеження. Це підтверджує необхідність посилення контролю за дотриманням санкцій.
Міжнародна координація
Представник Міністерства закордонних справ України повідомив, що цей крок демонструє єдність України та її міжнародних партнерів у протистоянні російській агресії. “Ми координуємо наші дії з союзниками, щоб максимізувати тиск на російську економіку та військово-промисловий комплекс”, – зазначив дипломат.
Європейський Союз запровадив 13-й санкційний пакет проти Росії в лютому 2024 року, напередодні другої річниці повномасштабного вторгнення. Українські обмеження, введені зараз, відповідають не лише цьому, але й двом попереднім пакетам ЄС.
Економічний аналітик Інституту економічних досліджень та політичних консультацій пояснив мені, що узгодження санкцій між Україною та ЄС закриває потенційні лазівки для їх обходу. “Коли обмеження діють асиметрично, з’являються можливості для маніпуляцій. Синхронізація санкцій значно підвищує їхню ефективність“, – підкреслив експерт.
Вплив на ключові сектори російської економіки
Особливістю нового пакету є розширення обмежень на енергетичний та банківський сектори Росії. Від початку повномасштабного вторгнення ці галузі стали ключовими джерелами фінансування військової машини Кремля. За оцінками Міністерства економіки України, російські доходи від експорту енергоносіїв скоротилися майже на 40% порівняно з довоєнним періодом.
Побувавши в звільнених районах Харківської та Херсонської областей, я на власні очі бачив наслідки недофінансування російських окупаційних сил. Там, де раніше були добре забезпечені підрозділи, зараз фіксується нестача палива, запчастин та боєприпасів. Це прямий результат економічного тиску.
Технологічні обмеження
Важливим елементом нових санкцій є обмеження проти російської ІТ-індустрії та компаній, що розробляють програмне забезпечення для військових потреб. За інформацією від джерел у розвідувальних органах, які я зустрічав на передовій, Росія активно використовує цивільні ІТ-ресурси для військових цілей.
Українські санкції передбачають блокування активів, обмеження торговельних операцій, запобігання виведенню капіталів, заборону на використання радіочастотного ресурсу та державних закупівель у суб’єктів під санкціями.
Перспективи санкційної політики
На міжнародному рівні ведеться робота щодо запровадження 14-го пакету санкцій ЄС проти Росії. Як повідомляють дипломатичні джерела, Україна активно залучена до консультацій з цього питання.
Голова української делегації у Парламентській асамблеї НАТО зазначив у розмові зі мною, що “тиск на Росію має бути постійним і поступово посилюватися. Кожен новий санкційний пакет – це додатковий цвях у кришку труни російської військової економіки”.
Моніторингові групи фіксують зростання цін на військове обладнання в Росії, що свідчить про ефективність санкцій. За останній рік вартість деяких компонентів для ракетних систем зросла в 3-4 рази. Це безпосередньо впливає на темпи виробництва зброї.
Однак потрібно розуміти, що санкції – це марафон, а не спринт. Їхній ефект накопичується поступово і стає по-справжньому відчутним у середньо- та довгостроковій перспективі. Саме тому узгодження санкційної політики України з міжнародними партнерами має стратегічне значення.
Перебуваючи на передовій, я постійно нагадую собі, що економічна боротьба – не менш важлива, ніж військова. Санкції – це зброя іншого калібру, але її вплив може бути не менш руйнівним для агресора.
