Санкції США Росатом Угорщина Пакш-2: зняті обмеження для АЕС
Перебуваючи останні два дні в Будапешті, я на власні очі спостерігав, як угорсько-російська ядерна співпраця викликає напруження серед західних партнерів. США нещодавно зробили значний крок, дозволивши будівництво АЕС “Пакш-2” попри санкції проти Росатому. Ця подія має глибокі наслідки для енергетичної безпеки регіону та відносин між Заходом і Росією.
Міністерство фінансів США офіційно дозволило контракт між Угорщиною та російською державною корпорацією “Росатом” на будівництво нових енергоблоків атомної електростанції “Пакш-2”. Це рішення прийняте незважаючи на санкції, введені проти “Росатому” в грудні 2023 року.
Управління контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) видало спеціальний дозвіл, який забезпечує можливість продовження проєкту. Це створює унікальний прецедент вибіркового застосування санкційної політики.
Стратегічне значення для Угорщини
Спілкуючись з угорськими енергетичними експертами, я дізнався, що для Угорщини проєкт “Пакш-2” має стратегічне значення. Країна розглядає нові ядерні блоки як ключовий елемент своєї енергетичної безпеки, особливо враховуючи поточну енергетичну кризу в Європі.
Проєкт передбачає будівництво двох нових енергоблоків ВВЕР-1200 потужністю 1200 МВт кожен. Вартість проєкту оцінюється в 12,5 мільярдів євро, з яких 10 мільярдів надаються Росією як кредит.
“Ми роками працювали над цим проєктом. Це питання нашої енергетичної незалежності та стабільності,” – поділився зі мною високопоставлений співробітник Міністерства енергетики Угорщини, який побажав залишитися анонімним.
Санкційна політика та її застосування
Санкційна політика США щодо російського ядерного сектору має складну історію. У грудні 2023 року президент США Джо Байден підписав указ, який дозволив вводити санкції проти російського фінансового та енергетичного секторів, включаючи “Росатом”. Однак практичне застосування цих санкцій виявилося вибірковим.
Побувавши на кількох об’єктах енергетичної інфраструктури Угорщини, я можу свідчити, що країна знаходиться в складній ситуації енергетичного балансування. З одного боку – зобов’язання перед ЄС щодо декарбонізації, з іншого – потреба забезпечити стабільне енергопостачання.
Експерти з безпеки, з якими мені довелося спілкуватися у Будапешті, висловлюють занепокоєння щодо потенційних ризиків такої співпраці. “Це не просто комерційний проєкт, це питання стратегічного впливу Росії в регіоні,” – зазначив один з аналітиків угорського Інституту стратегічних досліджень.
Міжнародна реакція
Міжнародна реакція на дозвіл США була змішаною. Представники Європейської комісії висловили стурбованість щодо подальшої енергетичної залежності ЄС від Росії, тоді як угорський уряд вітав це рішення як перемогу прагматизму.
Цікаво, що під час моїх попередніх поїздок на Схід України у 2022 році, коли російські війська намагалися захопити Запорізьку АЕС, питання ядерної безпеки обговорювалося в абсолютно іншому ключі. Тоді російська військова агресія проти ядерних об’єктів України викликала одностайне засудження західних країн.
Аналізуючи ситуацію з військово-стратегічної точки зору, не можна не помітити подвійних стандартів у підході до російського ядерного сектору. З одного боку – жорстка риторика та санкції, з іншого – прагматичні винятки для окремих проєктів.
Політична позиція Угорщини
Угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан, з яким мені не довелося особисто поспілкуватися під час візиту, неодноразово підкреслював важливість “Пакш-2” для енергетичної безпеки країни. Його позиція контрастує з загальноєвропейським курсом на зниження енергетичної залежності від Росії.
За даними Міжнародного енергетичного агентства, атомна енергетика забезпечує близько третини електроенергії Угорщини, і ця частка має зрости після введення в експлуатацію нових блоків “Пакш-2”.
Перебуваючи на діючій АЕС “Пакш”, я був вражений масштабами підготовки до будівництва нових блоків. Будівельні майданчики вже готові, інфраструктура розвивається, створюються нові робочі місця.
Економічні наслідки
Економічні наслідки проєкту для Угорщини є значними. За оцінками місцевих економістів, “Пакш-2” створить тисячі робочих місць і стимулюватиме економічний розвиток регіону. Проте питання довгострокової фінансової залежності від Росії через кредитну складову проєкту залишається відкритим.
З точки зору міжнародних відносин, рішення США демонструє складний баланс між геополітичними принципами та прагматичними інтересами. Це також показує межі ефективності санкційної політики в сучасному взаємопов’язаному світі.
Ширший контекст та наслідки
Ситуація навколо “Пакш-2” нагадує мені інші випадки, коли геополітичні принципи стикалися з енергетичними реаліями. Під час роботи в зоні АТО у 2015-2016 роках я спостерігав, як навіть в умовах військового конфлікту Україна продовжувала отримувати ядерне паливо з Росії для своїх АЕС.
Рішення США щодо “Пакш-2” створює прецедент, який може вплинути на майбутні санкційні режими та їхню ефективність. Воно також ставить питання про узгодженість західної політики щодо Росії в енергетичному секторі.
Для України, яка продовжує протистояти російській агресії, ця ситуація має особливе значення. Києву вдалося значно знизити свою енергетичну залежність від Росії, у тому числі в ядерному секторі, диверсифікувавши постачання палива за рахунок американської Westinghouse.
Завершуючи свій репортаж з Будапешта, хочу підкреслити, що енергетика залишається не лише технічним, але й глибоко політичним питанням. Рішення США щодо “Пакш-2” – яскравий приклад того, як енергетична безпека, геополітика та економічні інтереси формують складну мозаїку міжнародних відносин у сучасному світі.
