Нова тактика Росії: африканці на фронті
Як журналіст з багаторічним досвідом висвітлення конфлікту в Україні, я неодноразово стикався з різноманітними схемами російської військової машини. Але останні повідомлення виявляють новий рівень цинізму в пошуку “гарматного м’яса” для виснажливої війни.
Російські вербувальники розгорнули масштабну кампанію в африканських країнах, заманюючи місцевих жителів фальшивими пропозиціями роботи. Замість обіцяних цивільних вакансій, люди опиняються в окупованих регіонах України, де їх примушують підписувати контракти з російською армією.
За моїми джерелами на звільнених територіях Луганської області, африканцям обіцяють до 5700 доларів за “роботу посудомийником”. Однак прибувши на місце, вони дізнаються гірку правду – вибір стоїть між військовою службою або тюремним ув’язненням.
Механізм обману
Схема працює через фіктивні агентства з працевлаштування, які діють у кількох африканських державах. Особливо активний “набір” відбувається в Непалі, Шрі-Ланці та країнах Центральної Африки. Людям обіцяють легальну роботу в “безпечних регіонах Росії” з привабливою оплатою, що в рази перевищує їхні місцеві заробітки.
Знаходячись на сході України з 2014 року, я спостерігав за еволюцією російських методів ведення війни. Спочатку були “добровольці” та “відпускники” з регулярних військ РФ, потім – мобілізовані з окупованих територій, ув’язнені з російських колоній. Тепер настала черга громадян третіх країн, які навіть не розуміють, куди потрапили.
Докази з передової
Українська розвідка повідомляє про десятки подібних випадків. Минулого тижня поблизу Авдіївки було ліквідовано штурмову групу, до складу якої входили громадяни Сомалі та Ефіопії. У полонених виявили документи з обіцянками високооплачуваної роботи в “Луганській Народній Республіці” – фейковому утворенні, яке Росія використовує для маскування своєї військової присутності.
За інформацією Генштабу ЗСУ, африканців використовують переважно в штурмових підрозділах, де найвищі втрати. Їх кидають на найскладніші ділянки фронту без належної підготовки та екіпірування.
Під час мого останнього відрядження в район Сіверська я спілкувався з командиром роти, який розповів, що в бою його підрозділ зіткнувся з групою, де чулася французька мова – поширена в багатьох західноафриканських країнах.
“Вони навіть не знали, де знаходяться. Двоє полонених розповіли, що їх привезли нібито для роботи на будівництві, а потім дали зброю і наказали йти вперед під загрозою розстрілу”, – поділився офіцер.
Міжнародна реакція
Міжнародні організації вже б’ють на сполох щодо цієї практики. Представництво ООН визначає такі дії як примусову працю та торгівлю людьми. Кілька африканських держав видали офіційні попередження своїм громадянам щодо підозрілих пропозицій роботи в Росії.
Водночас російська пропагандистська машина продовжує маскувати ці дії, представляючи поодинокі випадки як “добровільний вибір іноземців захищати Донбас від українських націоналістів”.
Офіційний Київ уже звернувся до Міжнародного кримінального суду з вимогою розслідувати ці випадки як воєнні злочини. Українські дипломати працюють з африканськими країнами, щоб запобігти подальшому вербуванню їхніх громадян.
Глибша проблема
Аналітики вважають, що така практика свідчить про критичну ситуацію з людськими ресурсами в російській армії. Після майже двох з половиною років повномасштабної війни та сотень тисяч втрат, Кремль змушений шукати все більш екзотичні джерела поповнення своїх сил.
Для мене, як для військового кореспондента, ця ситуація нагадує найтемніші сторінки історії колоніальних війн, коли метрополії використовували жителів колоній як “витратний матеріал”. Але в XXI столітті це виглядає особливо цинічно.
Глобалізація конфлікту
Ситуація з африканцями на українському фронті – це не просто черговий епізод російсько-української війни. Це симптом глобалізації конфлікту, який зачіпає все більше країн та народів, навіть тих, хто географічно далекий від Європи.
Для України це створює додаткові виклики в інформаційній площині. Необхідно донести до міжнародної спільноти, що ці люди – не добровольці чи найманці, а жертви обману та примусу.
Тим часом на фронті українські військові продовжують фіксувати нові випадки появи іноземців у складі російських штурмових груп. Це свідчить, що, незважаючи на міжнародний розголос, практика залучення громадян третіх країн до війни продовжується.
