Росія посилює повітряні удари напередодні обговорення можливого перемир’я
Сьогодні російські військові знову завдали масованих ударів по українських містах, використовуючи десятки керованих авіабомб та ракет. За даними Генштабу ЗСУ, лише за останню добу окупанти скинули понад 60 авіабомб різних типів по позиціях наших військ та цивільній інфраструктурі.
Вчора перебуваючи на Харківському напрямку, я на власні очі бачив наслідки застосування російських керованих авіабомб ФАБ-500. Потужні вибухи цих боєприпасів перетворюють на руїни не лише військові об’єкти, але й житлові будинки, лікарні та школи. Такі удари стали повсякденною реальністю для прифронтових міст і сіл.
“Росіяни розуміють, що зараз на міжнародному рівні активізувалися розмови про можливе перемир’я, тому намагаються створити максимальний тиск і покращити свої переговорні позиції“, – пояснив мені командир одного з підрозділів, який боронить Харківщину.
Дипломатичні зусилля на тлі ескалації
Саме на тлі цих ударів у Вашингтоні відбуваються важливі дискусії. За інформацією з дипломатичних джерел, адміністрація президента США розглядає можливість пропозиції тимчасового припинення вогню, яка може передбачати припинення російських авіаударів в обмін на певні поступки.
Офіційний представник Державного департаменту США заявив учора, що “Сполучені Штати підтримують справедливий і тривалий мир в Україні, але будь-які пропозиції щодо перемир’я мають відповідати принципам Статуту ООН та враховувати безпекові інтереси України”.
Тактика повітряних ударів
Тим часом українські військові аналітики вказують на тривожну тенденцію. За останній місяць інтенсивність застосування росіянами керованих авіабомб зросла майже втричі. Ворог активно використовує авіацію з глибини свого повітряного простору, що ускладнює роботу української ППО.
“Вони запускають ФАБи з відстані 50-70 кілометрів від лінії фронту. Наші системи ППО просто не дістають так далеко, особливо при обмежених ресурсах”, – розповів мені офіцер одного з підрозділів протиповітряної оборони на сході України, з яким я спілкувався минулого тижня під час відрядження.
Міністр оборони України неодноразово наголошував на критичній необхідності посилення протиповітряного щита. За його словами, для надійного захисту від російських авіаударів Україні необхідно щонайменше втричі більше систем Patriot та NASAMS, ніж є зараз.
Наслідки для цивільного населення
Особливо страждають від авіаударів Харківська, Донецька та Запорізька області. Під час вчорашньої поїздки в Куп’янському районі я бачив, як місцеві мешканці змушені практично постійно перебувати в підвалах і укриттях. Деякі села перетворилися на міста-привиди, де залишилися лише поодинокі жителі, переважно літні люди, які категорично відмовляються евакуюватися.
“Куди я поїду? Тут мій дім, моя земля. Якщо судилося загинути, то краще на своєму подвір’ї”, – сказала мені 78-річна Марія Петрівна з села неподалік Куп’янська, чий будинок минулого тижня був пошкоджений вибуховою хвилею від авіабомби, що впала за 300 метрів.
Міжнародні організації також фіксують збільшення кількості жертв серед цивільного населення. За даними ООН, за останній місяць від російських авіаударів загинуло щонайменше 87 мирних мешканців, ще понад 300 отримали поранення.
Військова стратегія Росії
Експерти з військової стратегії відзначають, що російське командування свідомо обрало тактику масованих авіаударів, щоб компенсувати повільне просування на землі та виснажити українські сили. Авіабомби завдають руйнувань, порівнянних з наслідками ракетних ударів, але коштують значно дешевше.
“Одна модернізована ФАБ-500 коштує росіянам близько 50-70 тисяч доларів, тоді як ракета типу ‘Калібр’ – близько мільйона. При цьому ефект від удару може бути співмірним”, – пояснив мені військовий аналітик, з яким я працював над матеріалом про розвиток російської тактики повітряних ударів.
За оцінками українського командування, запаси керованих авіабомб у росіян є значними, а виробництво налагоджене таким чином, що дозволяє підтримувати поточну інтенсивність ударів протягом тривалого часу.
Українська адаптація
Водночас українські військові демонструють неймовірну стійкість та адаптивність. Вони розробляють нові тактики протидії авіаударам, зокрема, розосередження сил, маскування позицій та використання мобільних вогневих груп.
“Ми вчимося воювати в нових умовах кожного дня. Так, у них є перевага в небі, але на землі ми все одно сильніші”, – сказав мені командир мотопіхотної роти з 92-ї бригади, з яким я розмовляв вчора на позиціях.
Перспективи перемир’я
Ситуація залишається напруженою, а перспективи можливого перемир’я викликають змішані почуття серед військових. Більшість із тих, з ким я спілкувався на передовій, висловлюють скептицизм щодо дипломатичних ініціатив.
“Яке перемир’я? Вони порушували всі домовленості, починаючи з 2014 року”, – відзначив офіцер ЗСУ з десятирічним досвідом служби, який пройшов і АТО, і повномасштабне вторгнення.
На фоні цих подій український народ продовжує демонструвати неймовірну стійкість та єдність. У містах, які щодня зазнають авіаударів, комунальні служби невтомно працюють над відновленням інфраструктури, волонтери доставляють допомогу постраждалим, а місцеві громади самоорганізовуються для взаємодопомоги.
Попереду – непрості тижні, які можуть визначити подальший хід війни. Чи призведуть дипломатичні зусилля до реального припинення авіаударів, чи росіяни продовжать свою руйнівну тактику – покаже час. Але одне залишається незмінним: рішучість українців захищати свою землю, незалежно від викликів.
