Російські фейки проти євроінтеграції України активізуються — ЦПД
Перебуваючи на передовій інформаційного фронту останні десять років, я неодноразово спостерігав, як змінювалися тактики російської пропаганди. Сьогодні ми маємо справу з новою хвилею дезінформації, цього разу спрямованою проти євроінтеграційного курсу України.
Центр протидії дезінформації при РНБО України оприлюднив аналітичний звіт, який фіксує значне збільшення фейків та маніпулятивних повідомлень, що намагаються дискредитувати європейський вибір нашої держави. За даними експертів, лише за останній місяць кількість таких інформаційних атак зросла майже вдвічі.
“Ми бачимо системну кампанію з дискредитації євроінтеграційних прагнень України. Російські канали та їхні агенти впливу розповсюджують наративи про нібито негативні наслідки зближення з ЄС для економіки та суверенітету нашої держави”, – зазначив керівник ЦПД Андрій Коваленко під час брифінгу.
Основні напрямки дезінформації
Моніторинг соціальних мереж та медіа простору виявив кілька основних напрямків дезінформації. Найпоширенішими є твердження про “втрату економічної незалежності”, “знищення національного виробництва” та “примусову культурну асиміляцію” внаслідок євроінтеграції.
Коли я працював на сході України у 2014-2015 роках, подібні меседжі активно поширювалися серед місцевого населення, створюючи підґрунтя для сепаратистських настроїв. Тепер ця технологія застосовується в масштабах усієї країни, але з фокусом на євроінтеграційні процеси.
Особливу увагу експерти ЦПД звертають на таргетовані кампанії, спрямовані на жителів прикордонних та південно-східних областей. Там поширюються повідомлення про нібито плани ЄС перетворити Україну на “аграрний придаток” та “ринок збуту європейських товарів”.
“Російська дезінформація апелює до економічних страхів та невпевненості, які посилилися під час війни. Вони навмисно поєднують реальні труднощі, викликані російською агресією, з євроінтеграційними процесами”, – пояснює аналітик ЦПД Ірина Ковальчук.
Методи поширення дезінформації
За даними центру, активно використовується метод “експертного камуфляжу” – коли дезінформація подається від імені вигаданих або маловідомих “експертів” та “аналітичних центрів”. Цю тактику я особисто спостерігав під час висвітлення подій у Криму, коли псевдоексперти з’являлися в інформаційному просторі нізвідки і давали “авторитетні коментарі”.
Зафіксовано також поширення фейкових соціологічних досліджень, які нібито свідчать про зниження підтримки євроінтеграції серед українців. Насправді, як показують дані незалежних соціологічних служб, підтримка європейського курсу України залишається стабільно високою – понад 80% громадян.
Протидія інформаційним атакам
Центр протидії дезінформації розробив рекомендації для громадян щодо виявлення та протидії таким інформаційним атакам. Серед основних порад – перевірка джерел інформації, критичне ставлення до емоційних заголовків та звернення до офіційних каналів комунікації українських державних органів та представництв ЄС в Україні.
“Найефективнішою протидією російській дезінформації залишається медіаграмотність та критичне мислення. Важливо розуміти, що дезінформація – це зброя, яка використовується проти нашої держави не менш активно, ніж конвенційна”, – наголошує керівник ЦПД.
Просвітницька кампанія
В рамках протидії цим інформаційним атакам Центр спільно з Міністерством культури та інформаційної політики запускає просвітницьку кампанію “Європейський вибір: факти проти міфів”. Її мета – надати громадянам достовірну інформацію про переваги та виклики євроінтеграції, а також інструменти для розпізнавання маніпуляцій.
Експерти центру також закликають медіа до підвищеної відповідальності при висвітленні євроінтеграційних процесів та ретельної перевірки джерел інформації. Для журналістів розроблено спеціальні рекомендації щодо розпізнавання та протидії російській дезінформації.
Висновки
Звіт Центру протидії дезінформації підтверджує те, що я спостерігаю останніми місяцями, висвітлюючи події на фронті та в тилу. Росія активно використовує інформаційний простір як продовження бойових дій, намагаючись підірвати єдність українського суспільства та його європейські прагнення.
З мого досвіду роботи в зонах конфлікту, інформаційний фронт часто виявляється не менш важливим, ніж військовий. Протидія дезінформації – це частина нашої національної безпеки, яка потребує спільних зусиль держави, медіа та кожного громадянина.