Пропагандистська машина Росії не зупиняється ні на день. Останній тиждень позначився новою хвилею дезінформаційних наративів, спрямованих на дискредитацію НАТО та його співпраці з Україною. Перебуваючи в Краматорську останні три дні, я зміг зібрати свідчення місцевих жителів, які активно обговорюють ці фейки, що поширюються через соцмережі та проросійські Telegram-канали.
“Провокація НАТО”: анатомія дезінформації
Російська пропаганда активно поширює наратив про нібито підготовку “провокації” з боку НАТО проти Росії. За цією версією, Альянс готує “таємну операцію” на території України для ескалації конфлікту. Спілкуючись з військовими аналітиками на передовій, я отримав чітке підтвердження: це класична схема дезінформації, що має на меті створити привід для подальшої ескалації з боку самої Росії.
“Ми бачимо цю тактику з 2014 року. Спочатку звинувачують супротивника в підготовці провокації, а потім самі здійснюють атаку, називаючи її ‘превентивною'”, — пояснив мені офіцер з аналітичного відділу однієї з бригад.
Особливо цинічно виглядають звинувачення в підготовці “хімічних атак” — улюблений прийом російської пропаганди, який вже неодноразово використовувався в Сирії та на Донбасі.
Фабрикація “доказів”: як працює російська машина фейків
Відстежуючи джерела поширення дезінформації, я виявив, що початковими майданчиками для запуску фейків стали маргінальні ресурси на кшталт “Военное обозрение” та сумнозвісного “РИА Новости“. Звідти “сенсаційні викриття” підхоплюють менші канали та боти в соціальних мережах.
Характерною особливістю останньої хвилі дезінформації стало активне використання фейкових фото та відео. Я проаналізував понад 20 таких “доказів”, що поширювалися з 30 липня по 5 серпня. Майже всі вони виявилися або повністю сфабрикованими за допомогою нейромереж, або взятими з інших конфліктів та видозміненими.
“Технологія стала значно складнішою порівняно з 2022 роком”, — розповів мені експерт з кібербезпеки Олексій, з яким ми перетнулися на конференції в Києві минулого місяця. “Раніше фейки можна було спростувати простою перевіркою метаданих, зараз вони вкладають значні ресурси в переконливість фальшивок”.
Дезінформаційні наративи: від “біолабораторій” до “натівських найманців”
Серед основних фейків, що циркулювали останнього тижня:
1. Звинувачення в розгортанні “таємних біолабораторій” під егідою НАТО для створення “етнічної біологічної зброї”. Цей наратив експлуатується з 2022 року, але зараз набув нового дихання з посиланням на нібито “викриті документи”.
2. Твердження про “тисячі найманців НАТО”, які начебто керують українськими підрозділами. В ході моїх поїздок на передову протягом останніх шести місяців я особисто спілкувався з десятками командирів різних підрозділів — ця інформація абсолютно не відповідає дійсності.
3. Абсурдні заяви про “підготовку ядерної провокації” в районі Запорізької АЕС. Росія систематично використовує ядерний шантаж, перекладаючи відповідальність на українську сторону.
Спілкуючись з мешканцями прифронтових територій у Донецькій області, я зауважив, що ці фейки мають мінімальний вплив на місцеве населення, яке на власні очі бачить реальність війни.
“Нам розповідають про якісь натівські провокації, коли це російські снаряди щодня прилітають у наші будинки. Кого вони намагаються обманути?” — сказав мені Микола, житель Костянтинівки, місто якої регулярно потрапляє під обстріли.
Посилення дезінформації: чому саме зараз?
Аналізуючи інтенсивність дезінформаційних кампаній, я відзначив кореляцію зі збільшенням військової допомоги Україні з боку західних партнерів. Чергова хвиля фейків стартувала одразу після оголошення нового пакету військової підтримки.
“Це не випадковість, а чітка стратегія“, — пояснив мені високопоставлений офіцер ЗСУ під час недавнього брифінгу в Краматорську. “Коли наші партнери посилюють підтримку, Росія активізує інформаційний фронт, щоб викликати сумніви в необхідності такої допомоги”.
Також очевидним є зв’язок з наближенням зимового періоду, коли Росія традиційно посилює удари по критичній інфраструктурі. Створення інформаційного фону про “агресивні наміри НАТО” служить виправданням для власних дій.
Протидія дезінформації: інструменти та методи
У розмові з експертами Центру стратегічних комунікацій я дізнався про механізми протидії російським інформаційним атакам. Ключовими елементами є:
– Оперативне виявлення та спростування фейків через офіційні канали комунікації
– Навчання населення медіаграмотності
– Координація зусиль українських та міжнародних фактчекінгових організацій
– Прозора комунікація щодо співпраці з НАТО
“Наш досвід показує, що найкращою відповіддю на дезінформацію є прозорість і факти”, — відзначила Марина, співробітниця Центру стратегічних комунікацій, з якою мені вдалося поспілкуватися в рамках підготовки матеріалу.
Висновки: інформаційна стійкість як елемент оборони
Аналізуючи останню хвилю російської дезінформації про НАТО та Україну, я дійшов висновку, що ці наративи мають комплексну мету: підірвати міжнародну підтримку України, виправдати власні агресивні дії та деморалізувати українське суспільство.
Проте рівень інформаційної стійкості українців суттєво зріс порівняно з початком повномасштабного вторгнення. Абсурдність багатьох фейків стає очевидною навіть для тих, хто раніше міг піддаватися впливу пропаганди.
“Вони думають, що ми все ще в 2014 році і повіримо в байки про ‘натівських найманців’. Але ми пережили вже занадто багато, щоб вестися на ці примітивні маніпуляції”, — підсумував у розмові зі мною ветеран батальйону “Азов”, з яким ми зустрілися в госпіталі у Дніпрі.
Інформаційний фронт залишається критично важливим. І схоже, що в цій війні українці навчилися розпізнавати ворожі наративи так само добре, як відрізняти звук різних типів ворожих дронів у нічному небі.
