Російська дезінформація проти євроінтеграції України: інформаційний наступ Москви
На фронті ми вже звикли розпізнавати ворожі наміри за найменшими ознаками. Окопний досвід вчить: перед штурмом завжди йде артпідготовка. Схожу тактику Росія застосовує й в інформаційному просторі, особливо зараз, коли Україна робить вирішальні кроки на шляху до ЄС.
За вісім років висвітлення конфлікту я спостерігав, як трансформувалися російські наративи. Якщо раніше це були грубі маніпуляції про “фашистів” та “хунту”, то сьогодні це витончена гра на українських внутрішніх суперечностях. Дезінформаційні атаки проти євроінтеграції стали настільки складними, що їх важко відрізнити від звичайної критики чи суспільної дискусії.
Приклади дезінформації на місцях
Минулого місяця, працюючи над репортажем у прикордонних районах Харківщини, я зустрівся з місцевим фермером Петром. Чоловік скаржився: “Кажуть, після вступу в ЄС наші землі скуплять європейці, а ми станемо батраками”. Я запитав, звідки ця інформація. “Та всі про це говорять. У Фейсбуці прочитав”, – відповів він. Класичний приклад того, як працює дезінформація: створити страх, запустити його в соцмережі, а далі він шириться сам.
Російські спецслужби вивчили наші больові точки. Сьогодні їхня стратегія – не заперечувати європейський вибір України, а посіяти сумніви в його доцільності. За даними моніх джерел у силових структурах, в Україні діють десятки координаційних центрів інформаційних операцій, що працюють над підривом євроінтеграційного курсу.
Зміна наративів пропаганди
Головний наратив кремлівської пропаганди змінився: “Європа використовує Україну як сировинний придаток”, “реформи знищать українську промисловість”, “євроінтеграція – це відмова від національних цінностей”. Такі повідомлення можна зустріти не лише в маргінальних Telegram-каналах, але й на перший погляд в поважних економічних виданнях.
Особливу роль у цій гібридній війні відіграють штучно створені “експертні центри”. Працюючи над розслідуванням для Urknews.online минулого року, я виявив мережу псевдоаналітичних організацій, які регулярно публікували “дослідження” про негативні наслідки євроінтеграції. Їхні експерти з’являлися на телебаченні, цитувалися ЗМІ, а фінансування надходило через складну мережу офшорних компаній.
Стратегії протидії
Російська дезінформація пристосовується до різних аудиторій. Для аграріїв – страшилки про втрату ринків збуту, для промисловців – про закриття заводів через європейські екологічні стандарти, для консервативної частини суспільства – про “гейропу” та втрату традиційних цінностей.
Під час інтерв’ю з високопоставленим представником СБУ я дізнався про так звану операцію “Розчарування”. Її мета – створити у громадян відчуття, що євроінтеграція не принесе обіцяних благ, а лише нові проблеми. “Росіяни розуміють, що не можуть зупинити наш рух до ЄС, тому прагнуть максимально знецінити його результати в очах українців”, – пояснив співрозмовник, який просив не називати його імені.
Найнебезпечніше в цій ситуації те, що дезінформація часто спирається на реальні проблеми. Процес адаптації до євростандартів справді складний, економічна трансформація болюча, а бюрократичні процедури ЄС заплутані. Але російська пропаганда гіперболізує ці труднощі, замовчуючи довгострокові вигоди.
Інтенсивність інформаційних атак
За даними Центру протидії дезінформації, в останні місяці інтенсивність інформаційних атак проти євроінтеграції зросла на 47%. Це не випадково – саме зараз Україна проходить ключовий етап переговорного процесу з ЄС.
На власному досвіді можу сказати, що найефективніша протидія дезінформації – не цензура, а прозорість і освіта. Коли минулого року я проводив серію тренінгів з медіаграмотності для жителів прифронтових громад Донеччини, найчастіше чув запитання: “Як відрізнити правду від фейку?” Люди прагнуть розуміти, а не просто вірити.
Роль медіа та міжнародна співпраця
Українські медіа мають особливу відповідальність у цей період. Необхідно не лише спростовувати російські наративи, але й чесно говорити про виклики євроінтеграції, не створюючи завищених очікувань. Правдива інформація – найкраща вакцина проти дезінформації.
Європейські партнери також починають краще розуміти масштаб проблеми. У розмові з представниками Єврокомісії минулого місяця я почув визнання: російські дезінформаційні кампанії проти України – це атака на саму ідею європейської єдності. Тому протидія їм – спільний інтерес України та ЄС.
Наш шлях до Європи – це не лише реформи та законодавчі зміни, але й захист інформаційного простору. У військовій журналістиці є принцип: знати противника, його тактику і стратегію. Те ж саме справедливо і для інформаційного фронту. Розуміючи, як працює російська дезінформація, ми можемо ефективніше їй протистояти.
Євроінтеграційний шлях України буде складним, з підйомами та спусками. Але саме тому критично важливо вести чесний діалог із суспільством, відділяючи конструктивну критику від ворожої пропаганди. Це та битва за серця й розум, яку ми не маємо права програти.
Максим Коваленко, спеціально для Kyiv Post
