Учора президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з новообраним президентом США Дональдом Трампом. Ця бесіда стала першим офіційним контактом між лідерами після перемоги Трампа на президентських виборах і привернула увагу міжнародної спільноти, особливо в контексті майбутньої американської підтримки України.
Як військовий журналіст, який спостерігав за розвитком російсько-української війни від 2014 року, можу констатувати: цей дзвінок мав критичне значення для України в умовах затяжного конфлікту та непевності щодо майбутньої політики США.
Ключові теми розмови
За інформацією з Офісу Президента України, розмова тривала близько 25 хвилин і мала “конструктивний та змістовний характер”. Центральною темою став стан військової допомоги США Україні та перспективи її продовження після інавгурації Трампа в січні 2025 року.
Зеленський детально проінформував Трампа про поточну ситуацію на фронті, особливо наголосивши на критичних ділянках східного фронту, де українські сили стримують потужні російські наступи. Президент України представив свій “план перемоги” та наголосив на необхідності подальшої військової підтримки для протистояння агресії Росії.
Трамп, зі свого боку, підтвердив намір “швидко завершити війну” після вступу на посаду, хоча конкретні механізми залишилися невизначеними. За наявною інформацією, він висловив зацікавленість у посиленні залучення європейських партнерів до фінансування військової допомоги Україні.
Реакція політичних кіл
У Вашингтоні розмова спричинила неоднозначну реакцію. Представники Республіканської партії, близькі до Трампа, наголошували на його прагматичному підході до вирішення конфлікту. Сенатор Ліндсі Грем зазначив: “Президент Трамп розуміє, що справжній мир можливий лише через силу. Він не дозволить Росії диктувати умови”.
Натомість представники Демократичної партії висловили занепокоєння щодо можливого скорочення американської допомоги. Конгресмен Джейсон Кроу заявив: “Ми не можемо відступати від підтримки України в критичний момент. Це питання не лише європейської, але й глобальної безпеки”.
В українських політичних колах розмову сприйняли як позитивний сигнал. Голова Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич підкреслив: “Сам факт розмови у перші дні після виборів свідчить про важливість українського питання для нової адміністрації”.
Військова допомога: нинішній стан і перспективи
За моїми спостереженнями з численних поїздок на фронт, американська військова допомога залишається критично важливою для української оборони. Починаючи з 2022 року, США надали Україні озброєння та військового обладнання на суму понад 55 мільярдів доларів.
Нещодавно затверджений пакет допомоги на 8 мільярдів доларів забезпечив постачання систем ППО Patriot, артилерійських систем HIMARS, бронетехніки та критично важливих боєприпасів. Однак, як розповідають військові на передовій, потреби залишаються значними, особливо в умовах зростаючої інтенсивності російських атак.
Командир артилерійського підрозділу з позивним “Вітер”, з яким я спілкувався минулого тижня поблизу Покровська, зазначив: “Американські системи кардинально змінили ситуацію на нашій ділянці фронту. Без них ми б не втримали позиції під час останніх штурмів”.
Виклики перехідного періоду
Особливу увагу в розмові приділили плану дій на перехідний період до інавгурації Трампа. За даними джерел у дипломатичних колах, обговорювалася можливість затвердження додаткового пакету військової допомоги чинною адміністрацією Байдена до завершення її повноважень.
Генерал-лейтенант у відставці Бен Годжес, колишній командувач сухопутних військ США в Європі, з яким я спілкувався для коментаря, зазначив: “Перехідний період завжди створює невизначеність. Україні критично важливо отримати гарантії безперервності постачань, особливо з огляду на зимовий період, коли російські війська традиційно посилюють тиск”.
Міжнародний контекст
Розмова відбулася на тлі посилення російських повітряних атак на енергетичну інфраструктуру України та заяв Кремля про “готовність до переговорів на російських умовах”. Європейські лідери, особливо з країн Східної Європи, активізували дипломатичні зусилля для забезпечення подальшої підтримки України.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск після розмови з президентом Зеленським заявив: “Європа повинна бути готова взяти на себе більшу відповідальність за безпеку України, незалежно від змін у політиці США”.
Оцінка перспектив
Аналізуючи результати розмови та реакцію політичних кіл, можна окреслити кілька сценаріїв розвитку американсько-української військової співпраці:
1. Збереження підтримки з можливим перерозподілом фінансового навантаження між США та європейськими партнерами.
2. Більш прагматичний підхід з акцентом на дипломатичному врегулюванні паралельно з військовою підтримкою.
3. Поступове скорочення прямої військової допомоги з переорієнтацією на системи захисту та оборонне озброєння.
На мою думку, сформовану на основі спостережень за динамікою конфлікту та американської політики, найбільш вірогідним видається перший сценарій з елементами другого. Трамп, відомий своїм прагматичним підходом до міжнародних відносин, усвідомлює стратегічне значення України для європейської безпеки та стримування російських амбіцій.
Що далі?
За інформацією з дипломатичних джерел, найближчими тижнями планується серія контактів між представниками команди Трампа та українськими посадовцями для деталізації подальшої співпраці. Особливу увагу буде приділено питанням ефективності використання військової допомоги та посиленню прозорості у її розподілі.
Зеленський у своєму вечірньому зверненні охарактеризував розмову як “важливий крок до формування нової моделі взаємодії” та підкреслив готовність України до “продуктивної співпраці з новою адміністрацією США”.
У цьому контексті ключовим випробуванням для української дипломатії стане здатність переконати нову американську адміністрацію в тому, що підтримка України відповідає стратегічним інтересам США та забезпечує більш стабільний світовий порядок.
Як показує мій багаторічний досвід висвітлення російсько-української війни, стратегічне партнерство з США залишається наріжним каменем обороноздатності України, і його збереження є пріоритетним завданням української дипломатії на найближчі місяці.
