Розгортання російських ракет середньої дальності дозволене Москвою
Перебуваючи минулого тижня на передовій поблизу Часового Яру, я став свідком наслідків чергового ракетного удару по позиціях наших військових. Свист осколків і вирви від вибухів нагадали мені про нову реальність, яка тепер постала перед Україною та Європою.
Росія офіційно заявила про надання своїм військам дозволу на розгортання ракет середньої та меншої дальності. Відповідний указ підписав Володимир Путін, скасувавши мораторій, який формально діяв з 2019 року. Цей крок, який я обговорював з офіцерами аналітичного відділу штабу операції, розцінюється як прямий виклик системі європейської безпеки.
“Це лише формалізація того, що вже відбувається на практиці”, – пояснив мені полковник з великим досвідом протиракетної оборони. “Вони давно використовують ракети, які підпадають під заборону колишнього договору про РСМД“.
Історія договору про РСМД
Нагадаю, що Договір про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності був підписаний між СРСР і США ще в 1987 році. Він забороняв сторонам виробляти, випробовувати та розгортати балістичні та крилаті ракети наземного базування дальністю від 500 до 5500 кілометрів. У 2019 році США вийшли з договору, звинувачуючи Росію в його порушенні через розробку крилатої ракети 9М729. Москва заперечувала ці звинувачення, але також вийшла з договору.
Під час моєї роботи в зоні бойових дій на Донбасі ще з 2014 року я неодноразово фіксував використання російськими силами озброєнь, які формально не мали б перебувати на озброєнні. Військові експерти, з якими я спілкувався останніми днями, одностайні: новий указ Путіна — це спроба легітимізувати те, що вже відбувається на практиці.
“Москва випробовувала ракети, які порушують умови договору, ще до офіційного виходу з нього”, – розповів мені аналітик з Інституту стратегічних досліджень, який побажав залишитися анонімним. “Тепер вони просто зняли останню завісу формальностей”.
Указ Путіна дозволяє розгортання ракет середньої та меншої дальності “у відповідь на аналогічні дії США”. Це формулювання, як пояснюють експерти з Центру оборонних стратегій, дає Кремлю можливість розміщувати ракети під приводом захисту від неіснуючої загрози.
Під час моєї останньої поїздки на Запорізький напрямок командир артилерійської бригади поділився спостереженнями щодо змін у російській тактиці застосування ракетних систем: “Вони адаптуються, змінюють дистанції запуску, використовують різні траєкторії. Це ускладнює роботу нашої ППО”.
Наслідки рішення Росії
Рішення Росії має кілька вимірів впливу:
По-перше, це створює додаткові загрози для всієї Європи. Ракети середньої дальності можуть досягати будь-якої європейської столиці за лічені хвилини, що суттєво скорочує час на прийняття рішень та реагування.
По-друге, це сигнал для НАТО про готовність Росії до подальшої ескалації. Як зазначив у розмові зі мною високопоставлений офіцер штабу ЗСУ: “Кремль підвищує ставки в геополітичній грі, намагаючись примусити Захід до поступок щодо України“.
По-третє, це частина стратегії залякування, спрямованої на підрив єдності західних союзників. Погроза ракетними ударами має на меті посилити голоси тих, хто виступає за “мир за будь-яку ціну”.
Реакція міжнародної спільноти
Міністерство закордонних справ України вже виступило із засудженням цього кроку Росії, назвавши його “черговим порушенням міжнародних зобов’язань та загрозою для європейської безпеки”. У своїй заяві МЗС закликало міжнародних партнерів посилити протиракетну оборону України та розширити санкції проти російського оборонно-промислового комплексу.
НАТО також відреагувало на цей крок Росії. Генеральний секретар Альянсу назвав рішення Москви “безвідповідальним” і таким, що “підриває стратегічну стабільність в Європі”. За інформацією з дипломатичних джерел, з якими мені вдалося поспілкуватися, на наступному засіданні Північноатлантичної ради буде розглянуто питання посилення протиракетної оборони східного флангу НАТО.
Експерти з Українського інституту майбутнього відзначають, що ця ситуація може прискорити надання Україні додаткових систем ППО та ПРО, а також підштовхнути США до розміщення в Європі власних ракет середньої дальності в рамках стратегії стримування.
“Ми спостерігаємо повернення до логіки Холодної війни, але з новими технологічними можливостями та в умовах реального військового конфлікту в Європі“, – пояснив мені військовий аналітик, який працював радником при штабі Об’єднаних сил.
Вплив на ситуацію на фронті
Як свідчить мій досвід висвітлення бойових дій з 2014 року, кожне таке рішення Кремля має конкретні наслідки на фронті. Після оголошення про можливість розгортання ракет середньої дальності наші військові очікують активізації ракетних ударів по об’єктах глибоко в тилу.
“Це означає, що ми маємо готуватися до більш інтенсивних атак на енергетичну інфраструктуру, логістичні вузли та командні пункти”, – поділився зі мною командир підрозділу ППО, з яким я спілкувався на Дніпропетровщині.
Висновки та перспективи
Наприкінці варто відзначити, що рішення Росії щодо ракет середньої дальності є частиною більш широкої стратегії тиску, яка включає енергетичний шантаж, інформаційні операції та дипломатичні маневри. Однак, як переконаний командир однієї з бригад ЗСУ, з якою я нещодавно працював поблизу Курахового: “Це свідчить про відчай, а не про силу. Коли ти постійно вдаєшся до загроз, значить, інші інструменти вже не працюють“.
Ситуація вимагає від України та її партнерів консолідованої та рішучої відповіді, яка має включати як дипломатичні заходи, так і посилення оборонних можливостей. Перебуваючи на передовій, я бачу, що наші військові готові до різних сценаріїв розвитку подій, але без додаткової допомоги від партнерів протистояти новим ракетним загрозам буде надзвичайно складно.