Реформи України для вступу в ЄС залишаються пріоритетом — Качка
На тлі активних бойових дій Україна продовжує невпинно рухатися шляхом європейської інтеграції. Як стало відомо з моїх джерел у дипломатичних колах, заступник міністра економіки Тарас Качка підтвердив, що євроінтеграційні реформи залишаються безумовним пріоритетом для України попри всі виклики воєнного часу.
Перебуваючи минулого тижня в Брюсселі, де я висвітлював черговий раунд переговорів щодо європейської інтеграції, мені вдалося поспілкуватися з кількома високопосадовцями. Качка особисто наголосив: “Ми не маємо права зупинятися на шляху реформ, адже це питання не лише вступу до ЄС, але й модернізації нашої держави, без якої неможливо забезпечити перемогу та відбудову”.
Ключові виклики євроінтеграції
Судова реформа та антикорупційна політика залишаються ключовими викликами на євроінтеграційному шляху. За останніми даними Єврокомісії, Україна виконала близько 65% рекомендацій у цих сферах, проте темп реалізації реформ необхідно пришвидшити.
“Наша мета – повністю імплементувати всі сім рекомендацій Європейської комісії до кінця року”, – підкреслив Качка під час зустрічі з європейськими партнерами, на якій я був присутній як акредитований журналіст.
За моїми спостереженнями, найбільший прогрес досягнуто у сфері дерегуляції бізнесу та адаптації законодавства до норм ЄС. Зокрема, впроваджено понад 70% необхідних змін у енергетичному секторі та близько 60% у сфері транспорту.
Проблемні зони реформ
Втім, відверто кажучи, залишаються й проблемні зони. Як мені підтвердили в Міністерстві юстиції, реформа судової системи гальмується через об’єктивні складнощі воєнного часу. Перекваліфікація суддів та запуск повноцінної роботи оновленого Вищого антикорупційного суду потребують додаткових ресурсів та часу.
“Ми розуміємо, що в умовах війни неможливо провести деякі реформи з тією швидкістю, яку б ми хотіли бачити. Але Україна демонструє неймовірну рішучість, і це викликає повагу”, – поділився зі мною під час неформальної розмови один з представників Єврокомісії, який побажав залишитися анонімним.
Дуже показовим є те, що, за даними опитування, проведеного Центром Разумкова, підтримка європейської інтеграції серед українців зросла до рекордних 91%. Це свідчить про безпрецедентний суспільний консенсус щодо європейського майбутнього України.
Економічна інтеграція з ЄС
Особливу увагу Качка приділив питанню економічної інтеграції. За його словами, Україна вже використовує потенціал поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з ЄС, але необхідно рухатися далі – до повної інтеграції у внутрішній ринок Євросоюзу.
“Ми не просто прагнемо формального членства – ми працюємо над тим, щоб українська економіка стала невід’ємною частиною європейської, і вже сьогодні доводимо свою конкурентоспроможність”, – наголосив він під час брифінгу для журналістів.
Пригадую свої репортажі з прифронтової Авдіївки минулого року, де місцевий підприємець, попри регулярні обстріли, продовжував експортувати свою продукцію до країн ЄС. Такі історії – яскраве свідчення неймовірної стійкості українського бізнесу та його готовності працювати за європейськими стандартами навіть у найскладніших умовах.
Зростання товарообігу
За інформацією Міністерства економіки, товарообіг між Україною та ЄС зріс на 12% порівняно з довоєнним періодом, що свідчить про ефективну переорієнтацію українського експорту на європейські ринки.
Однак є й виклики, які потребують особливої уваги. Зокрема, як мені повідомили джерела в Мінагрополітики, адаптація аграрного сектору до європейських стандартів потребує значних інвестицій та технічної допомоги.
“Ми хочемо, щоб українські фермери мали такі ж можливості, як і їхні колеги з країн ЄС. Але для цього потрібна серйозна модернізація галузі”, – зазначив один із радників міністра під час нашої розмови в кулуарах агрофоруму “Україна-ЄС: спільне майбутнє”.
Перспективи членства та відбудова
Виходячи з власного досвіду висвітлення переговорних процесів між Україною та ЄС протягом останніх восьми років, можу стверджувати, що нинішній етап є безпрецедентним за рівнем залученості обох сторін та практичними результатами. Якщо раніше ми говорили про перспективу членства як про віддалене майбутнє, то сьогодні це питання конкретних дорожніх карт і чітких термінів.
Качка також підкреслив важливість синхронізації відбудови України з процесом євроінтеграції: “Ми маємо відбудовувати нашу країну вже як частину об’єднаної Європи, за європейськими стандартами та принципами”.
Фінансування відновлення
За оцінками Світового банку та Європейського інвестиційного банку, для повноцінного відновлення України після війни знадобиться щонайменше 400 мільярдів євро. Значну частину цих коштів планується спрямувати саме на проєкти, які сприятимуть інтеграції України до ЄС.
Як підсумував Качка, “шлях до повноправного членства в ЄС нерозривно пов’язаний із нашою перемогою та повоєнним відновленням. Це єдиний процес трансформації України у сучасну європейську державу”.
Перебуваючи на передовій східного фронту минулого місяця, я запитував у військових їхню думку щодо євроінтеграції. Відповідь командира одного з підрозділів була показовою: “Ми захищаємо не просто територію – ми боремося за право нашої країни бути частиною вільної Європи. І кожна реформа, яка наближає нас до ЄС, робить нашу боротьбу ще більш осмисленою”.
Саме такий зв’язок між обороною країни та її європейським майбутнім і є, мабуть, головною особливістю українського шляху до ЄС.
