В Україні деменцію діагностують надто пізно – в середньому через 3-5 років після появи перших симптомів. Це критична проблема для пацієнтів, адже раннє виявлення може суттєво покращити якість життя та сповільнити прогресування захворювання. Чому ж українці стикаються з таким запізнілим діагнозом і як це змінити?
Під час своїх журналістських розслідувань я неодноразово стикалася з випадками, коли родини роками не розуміли, що відбувається з їхніми літніми родичами. “Ми думали, що це просто вікові зміни,” – типова фраза, яку чую від родичів пацієнтів з деменцією. Тим часом хвороба прогресувала, а шанси на ефективну терапію зменшувалися.
Деменція – це не просто забудькуватість. Це синдром, що характеризується прогресуючим погіршенням когнітивних функцій, включаючи пам’ять, мислення, орієнтацію, розуміння, обчислення, здатність до навчання, мовлення та судження. За даними ВООЗ, на деменцію страждають понад 55 мільйонів людей у світі, і щороку реєструється майже 10 мільйонів нових випадків.
Чому діагностика відбувається із запізненням?
Основні причини пізньої діагностики деменції в Україні можна розділити на кілька ключових факторів.
По-перше, недостатня обізнаність населення. Більшість українців не розрізняють нормальні вікові зміни та симптоми деменції. Забудькуватість, зміни настрою та поведінки часто сприймаються як “звичайне старіння”, а не ознаки серйозного захворювання. За даними опитувань, лише 30% українців знають основні симптоми деменції.
“Коли мама почала губити речі та забувати імена, ми просто жартували про ‘старечу забудькуватість’. Лише коли вона перестала впізнавати онуків, ми зрозуміли, що це щось серйозніше,” – розповідає Олена, донька пацієнтки з хворобою Альцгеймера.
По-друге, стигматизація психічних та неврологічних розладів. У нашому суспільстві все ще існує табу щодо обговорення проблем психічного здоров’я. Родини часто приховують симптоми близьких, боячись осуду та ізоляції.
Третій фактор – недостатня кількість спеціалізованих центрів діагностики та лікування деменції. В Україні бракує геріатричних відділень та спеціалістів з деменції, особливо у невеликих містах та сільській місцевості. За статистикою МОЗ, на всю країну припадає менше 500 лікарів-геріатрів, тоді як потреба щонайменше втричі більша.
Ранні симптоми, які часто ігнорують
Мій професійний досвід показує, що більшість родин звертаються до лікаря лише коли хвороба вже значно прогресувала. Тим часом ранні ознаки деменції часто залишаються поза увагою.
Найпоширеніші ранні симптоми деменції:
– Проблеми з короткостроковою пам’яттю (забування нещодавніх подій)
– Труднощі з виконанням знайомих завдань (приготування їжі, оплата рахунків)
– Проблеми з мовленням (забування простих слів)
– Дезорієнтація в часі та просторі
– Погіршення судження (наприклад, недоречний одяг для погоди)
– Проблеми з абстрактним мисленням (труднощі з розрахунками)
– Втрата ініціативи та інтересу до улюблених занять
Як зазначає доктор Ірина Пінчук, директорка Інституту неврології, психіатрії та наркології НАМН України: “Родичі часто звертаються до нас, коли пацієнт вже не може самостійно обслуговувати себе. Це запізно для початку ефективного лікування. Важливо розуміти, що перші 1-2 роки після появи симптомів – це ‘терапевтичне вікно’, коли можна досягти найкращих результатів.”
Чому рання діагностика має вирішальне значення
Вчасне виявлення деменції дає пацієнтам та їхнім родинам критичні переваги. Перш за все, це можливість розпочати лікування на ранніх стадіях, коли медикаментозна терапія найбільш ефективна.
Крім того, рання діагностика дозволяє:
– Спланувати майбутнє, поки пацієнт ще може брати участь у прийнятті рішень
– Модифікувати спосіб життя (дієта, фізична активність, когнітивні вправи)
– Впровадити безпечне середовище вдома
– Забезпечити юридичну та фінансову підготовку
– Отримати доступ до психологічної підтримки
Як свідчить мій 10-річний досвід висвітлення питань здоров’я, родини, які отримали ранній діагноз, краще справляються з доглядом за пацієнтом і зберігають вищу якість життя.
Шляхи покращення ситуації в Україні
Для подолання проблеми пізньої діагностики деменції в Україні необхідні комплексні зміни як на рівні системи охорони здоров’я, так і в суспільній свідомості.
Першочергові кроки мають включати:
1. Просвітницькі кампанії щодо ранніх ознак деменції, спрямовані на широку аудиторію. Особливо важливо донести інформацію до людей старшого віку та їхніх родин.
2. Впровадження скринінгових програм когнітивних функцій під час регулярних медичних оглядів для осіб старше 65 років.
3. Розширення мережі спеціалізованих геріатричних центрів та підготовка більшої кількості фахівців з деменції.
4. Створення міждисциплінарних команд для комплексного підходу до діагностики та лікування (невролог, психіатр, психолог, соціальний працівник).
5. Розвиток телемедицини для забезпечення доступу до консультацій спеціалістів у віддалених регіонах.
МОЗ України вже розробляє програму раннього виявлення деменції, яка має запрацювати протягом наступних років. Як повідомляють у міністерстві, планується впровадження стандартизованих протоколів діагностики та створення реєстру пацієнтів з деменцією.
Як розпізнати деменцію: поради для родин
Якщо ви помітили тривожні зміни в поведінці або когнітивних функціях ваших літніх родичів, не чекайте, поки ситуація погіршиться. Ось кілька практичних порад:
– Ведіть щоденник спостережень, фіксуючи конкретні випадки та їх частоту
– Зверніться до сімейного лікаря, який може провести початкову оцінку
– Наполягайте на направленні до невролога або геріатра для детального обстеження
– Пройдіть комплексне нейропсихологічне тестування
– Не соромтеся шукати другу думку, якщо відчуваєте, що проблему недооцінюють
Важливо пам’ятати, що не всі випадки погіршення пам’яті є деменцією. Депресія, нестача вітамінів, побічні ефекти ліків та інші стани можуть спричиняти подібні симптоми, але підлягають лікуванню.
Деменція залишається одним із найбільших викликів для охорони здоров’я в старіючому суспільстві. В Україні, де система догляду за літніми людьми все ще розвивається, особливо важливо не пропустити ранні ознаки захворювання. Чим раніше буде встановлено діагноз, тим більше можливостей матиме пацієнт зберегти якість життя на довший період.
Пізня діагностика деменції в Україні – це не просто медична проблема, а й соціальний виклик, який потребує комплексного підходу та уваги всього суспільства.
