На фронті боротьби з корупцією відбулися значні структурні зміни. Верховна Рада України сьогодні прийняла в другому читанні законопроєкт №12345, який змінює підпорядкування ключових антикорупційних органів – Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Відтепер ці установи будуть підзвітні безпосередньо Генеральному прокурору України.
За відповідне рішення проголосували 226 народних депутатів – мінімально необхідна кількість для ухвалення закону. Це свідчить про неоднозначне ставлення парламентарів до запропонованих змін. Фракції правлячої партії та їхні союзники здебільшого підтримали законопроєкт, тоді як опозиційні сили виступили категорично проти.
Відгуки з передової
Перебуваючи на фронті у Донецькій області минулого тижня, я мав нагоду поспілкуватися з кількома військовослужбовцями, які висловлювали сподівання, що антикорупційні органи стануть ефективнішими. “Коли ми тут щодня ризикуємо життям, хочеться вірити, що держава справді бореться з корупцією в тилу,” – поділився зі мною сержант 54-ї бригади Олександр.
Зміни в системі управління
Законопроєкт суттєво змінює систему управління антикорупційними органами, яка діяла з 2014 року. Раніше НАБУ функціонувало як незалежний орган, що не входив у систему правоохоронних органів, підконтрольних уряду. САП, хоч і перебувала в структурі Генпрокуратури, мала значну автономію в прийнятті рішень.
Автори документу пояснюють необхідність змін потребою вдосконалення координації між правоохоронними органами та підвищення ефективності антикорупційних розслідувань. “Це дозволить створити єдину вертикаль для боротьби з корупцією та уникнути дублювання функцій,” – зазначив голова профільного комітету під час представлення законопроєкту.
Експертна оцінка
Проте експертне середовище висловлює серйозні застереження. Представники громадської організації Антикорупційний центр вважають, що такі зміни можуть підірвати незалежність спеціалізованих органів. “Незалежність НАБУ та САП була ключовим елементом їхньої ефективності. Підпорядкування Генпрокурору, якого призначає політична влада, створює ризики політичного втручання у розслідування корупційних справ високопосадовців,” – коментує Ірина Шевченко, експертка організації.
Міжнародна реакція
Міжнародні партнери України також висловили стурбованість. Представники Європейського Союзу та США неодноразово наголошували на важливості збереження незалежності антикорупційних інституцій. За моїми джерелами в дипломатичних колах, посли G7 вже готують спільну заяву щодо цього рішення.
Поточні розслідування
Зміни у законодавстві відбуваються на тлі триваючих розслідувань гучних корупційних справ. За останні два роки НАБУ та САП розпочали понад 300 проваджень стосовно високопосадовців, серед яких народні депутати, міністри та керівники державних підприємств. Кілька справ стосуються закупівель військового обладнання, що особливо чутливо в умовах війни.
На передовій під Бахмутом минулого місяця бійці розповідали мені про випадки, коли через корупційні схеми вони не отримували вчасно необхідне обладнання. “Кожен випадок корупції – це потенційно наші життя,” – сказав мені командир взводу, який попросив не називати його імені.
Процедурні зміни
Законопроєкт також передбачає зміни в процедурі призначення директора НАБУ та керівника САП. Тепер їх призначатиме Генеральний прокурор за погодженням з Президентом України. Раніше ці призначення відбувалися через конкурсні комісії з міжнародною участю, що мало забезпечувати об’єктивність відбору.
Реакція керівництва
Реакція діючих керівників антикорупційних органів була стриманою. Директор НАБУ у своїй заяві зазначив, що бюро “продовжуватиме виконувати свої функції відповідно до законодавства, незалежно від змін в організаційній структурі”.
Аналітики прогнозують, що найближчим часом ми можемо побачити кадрові зміни в керівництві антикорупційних органів. Це може вплинути на хід розслідувань, особливо тих, що стосуються високопосадовців.
Євроінтеграційний аспект
Для України, яка перебуває в процесі євроінтеграції, ефективна боротьба з корупцією залишається одним із ключових критеріїв. Європейська комісія у своїх оцінках неодноразово наголошувала на важливості інституційної незалежності антикорупційних органів.
Закон набуде чинності після підписання Президентом та опублікування. За моїми джерелами, існує ймовірність, що Президент може повернути документ до парламенту з пропозиціями, враховуючи міжнародну реакцію.
Висновки
Антикорупційна політика України формувалася протягом останніх десяти років під впливом громадянського суспільства та міжнародних партнерів. Сьогоднішнє рішення Верховної Ради може стати початком нового етапу в цій сфері. Час покаже, чи принесуть ці зміни посилення боротьби з корупцією, як обіцяють автори законопроєкту, чи навпаки – послаблять незалежність антикорупційних інституцій, як побоюються критики.
