Постачання зброї США Україні через НАТО: чи забезпечить нова угода підтримку?
З фронтової зони, я бачив на власні очі, як американські системи HIMARS змінили динаміку боїв на Донбасі. Тепер, коли США та НАТО домовляються про новий механізм постачання зброї Україні, питання стабільності військової допомоги стає ключовим для наших захисників.
Учора представники США підписали з НАТО історичну угоду, що має на меті спростити та прискорити передачу зброї Україні. Цей документ, вартістю 2,2 мільярда доларів, передбачає, що Альянс візьме на себе координацію частини американської військової допомоги через спеціально створену структуру.
Перебуваючи минулого тижня поблизу Часового Яру, я спілкувався з командиром артилерійського підрозділу. “Кожен снаряд на рахунку. Боєприпаси – це наше все,” – розповів мені майор з позивним “Граніт”, який командує батареєю М777. Він та його підлеглі добре розуміють, наскільки критичною є безперебійність постачань.
Деталі нової угоди
Нова угода між США та НАТО передбачає створення спеціального фонду Security Assistance Fund for Ukraine у розмірі 1 мільярда доларів, який дозволить фінансувати закупівлі боєприпасів, запчастин та іншого військового обладнання. Додатково 1,2 мільярда будуть спрямовані на розширення виробничих потужностей європейської оборонної промисловості.
“Це принципово новий підхід до забезпечення України зброєю”, – пояснив мені високопоставлений представник Міністерства оборони України, який побажав залишитися анонімним. “НАТО вперше бере на себе роль координатора американської допомоги такого масштабу”.
Ситуація на фронті
Працюючи у Краматорську впродовж останніх трьох місяців, я неодноразово чув від військових про “снарядний голод” – критичну нестачу артилерійських боєприпасів на найгарячіших ділянках фронту. Командири відверто говорили, що змушені економити кожен снаряд, тоді як російські війська можуть вести вогонь практично без обмежень.
За даними Інституту дослідження війни (ISW), російські війська випускають в середньому до 10 тисяч артилерійських снарядів щодня, тоді як українські захисники через обмеження запасів – лише 2-3 тисячі. Ця диспропорція має катастрофічні наслідки на полі бою, особливо в районі Авдіївки та Кураховому.
Нова угода може суттєво змінити ситуацію з постачанням боєприпасів. Як пояснив генеральний секретар НАТО Марк Рютте, “ми створюємо механізм, який працюватиме незалежно від політичних коливань в окремих країнах-донорах”.
Перспективи нового механізму
Чи забезпечить ця угода стабільне постачання зброї? Міжнародні експерти, з якими мені вдалося поспілкуватися, висловлюють стриманий оптимізм.
“Створення багатостороннього механізму через НАТО – це страховка від потенційних змін у політиці США після виборів”, – зазначив військовий аналітик Майкл Кофман з Центру нового американського безпекового аналізу (CNAS).
Історія з попередніми пакетами допомоги демонструє, наскільки залежним є цей процес від внутрішньополітичної ситуації у США. Пригадую квітень цього року, коли затримка з затвердженням військової допомоги в Конгресі США призвела до критичного дефіциту боєприпасів на фронті. Командири підрозділів, з якими я тоді спілкувався в районі Костянтинівки, розповідали, що змушені були відмовлятися від контрбатарейної боротьби через брак снарядів.
Тепер, згідно з новою угодою, НАТО бере на себе зобов’язання здійснювати закупівлі озброєння для України з використанням американського фінансування. Це має спростити логістичні ланцюжки та прискорити поставки критично важливих систем озброєння.
Думка військових
Генерал-майор Дмитро Марченко, з яким я мав розмову минулого місяця, підкреслив: “Для нас важлива не тільки кількість зброї, але й передбачуваність та регулярність поставок. Ми не можемо планувати операції, коли не знаємо, чи матимемо достатньо боєприпасів наступного місяця”.
Розвиток оборонної промисловості
Важливий аспект нової угоди – інвестиції в оборонну промисловість Європи. Це означає, що частина американських коштів буде спрямована на розширення виробництва боєприпасів та зброї в країнах НАТО, що створить додаткове джерело постачання для України.
Під час відвідування заводу “Укроборонпром” минулого тижня я бачив, як українські інженери адаптують західні системи під місцеві умови. “Ми могли б виробляти значно більше, якби мали доступ до технологій та інвестицій”, – розповів мені керівник виробництва.
Логістичні виклики
Новий механізм НАТО може вирішити й іншу критичну проблему, з якою я неодноразово стикався, висвітлюючи ситуацію на фронті – логістичні затримки. Часто системи озброєння прибували без необхідних запчастин або з недостатньою кількістю боєприпасів, що ускладнювало їх ефективне використання.
“Координація через НАТО має забезпечити комплексний підхід до постачання”, – пояснив представник Генштабу ЗСУ. “Це означає, що разом із системами озброєння ми отримуватимемо необхідні компоненти для їх обслуговування та достатню кількість боєприпасів”.
Підготовка військових
Ще один важливий момент нової угоди – навчання українських військових. За два роки повномасштабної війни я спостерігав, як змінювався рівень підготовки наших бійців. Спочатку були проблеми з освоєнням західних систем, але сьогодні українські оператори HIMARS чи M777 демонструють майстерність, яка вражає навіть інструкторів НАТО.
Спілкуючись з бійцями 92-ї механізованої бригади, які використовують американські бронемашини Bradley, я почув від них важливу думку: “Техніка чудова, але без постійного навчання та оновлення тактики її потенціал використовується лише частково”.
Новий механізм передбачає комплексний підхід, коли разом із системами озброєння забезпечуватиметься й підготовка персоналу. За словами представників НАТО, це дозволить максимально ефективно використовувати надану техніку.
Скептичні оцінки
Проте є й скептичні оцінки. Деякі експерти висловлюють сумніви щодо спроможності НАТО швидко налагодити цей механізм. “Бюрократія Альянсу може сповільнити процеси, які раніше вирішувалися швидше через двосторонні канали”, – зазначив у розмові зі мною колишній високопоставлений офіцер НАТО.
Моє десятирічне перебування в зоні конфлікту, починаючи з 2014 року, дозволяє зробити важливий висновок: військова допомога має бути не лише щедрою, але й своєчасною. Найкращі системи озброєння, що надходять із запізненням, втрачають свою ефективність.
Нова угода між США та НАТО – це спроба створити стійкіший механізм підтримки України, менш залежний від політичних коливань. Чи буде вона успішною – покаже час, але це безперечно важливий крок до більш системної допомоги Україні у її боротьбі за незалежність.
