Постачання зброї з Азербайджану Україні може стати можливим
Інтенсивні переговори між українськими та азербайджанськими оборонними відомствами, що тривають останні місяці, можуть нарешті дати конкретні результати. За даними, які мені вдалося отримати від джерел у дипломатичних колах, Баку розглядає можливість надання Україні певних видів озброєння вже до кінця цього року.
Перебуваючи минулого тижня з робочою поїздкою у прикордонних районах Донецької області, я мав можливість поспілкуватися з високопоставленим представником української військової розвідки, який підтвердив, що питання військово-технічної співпраці з Азербайджаном “перейшло у практичну площину”.
“Азербайджан має значний арсенал пострадянського озброєння, яке добре знайоме нашим військовим. Крім того, останніми роками вони налагодили власне виробництво деяких типів боєприпасів та легкої бронетехніки”, — розповів офіцер, який побажав залишитися неназваним з міркувань безпеки.
Потенційні види озброєння
Особливу цінність для українських Сил оборони можуть становити азербайджанські запаси артилерійських систем та боєприпасів калібру 122 та 152 мм, а також модернізовані РСЗВ “Град”. За оцінками міжнародних експертів, Азербайджан має достатньо великі запаси цього озброєння, частина якого могла б бути передана Україні без суттєвого ослаблення власного оборонного потенціалу.
Під час нагарабахського конфлікту 2020 року Азербайджан продемонстрував ефективне застосування безпілотних літальних апаратів, зокрема турецьких Bayraktar TB2 та ізраїльських систем. Досвід використання БПЛА проти російських систем ППО та бронетехніки становить особливий інтерес для українських військових.
“У Карабаху азербайджанські сили успішно знищували системи С-300, які Росія поставила Вірменії. Цей досвід для нас безцінний”, — зазначив командир одного з підрозділів ППО, з яким я спілкувався на позиціях поблизу Краматорська.
Офіційна позиція
Міністерство оборони України поки офіційно не коментує інформацію про можливі поставки зброї з Азербайджану. Однак, як повідомило джерело в Міноборони, між країнами вже підписано кілька технічних протоколів про наміри, які можуть стати основою для подальших контрактів.
Відносини між Києвом та Баку історично залишалися доволі дружніми, проте стратегічне партнерство Азербайджану з Туреччиною та складні відносини з Росією створювали певний стримуючий фактор для військової співпраці з Україною на початку повномасштабного вторгнення.
Геополітичний контекст
“Зараз ситуація змінюється. Для Азербайджану важливо продемонструвати своє місце в регіональній системі безпеки, а також зміцнити відносини із західними партнерами”, — пояснив мені азербайджанський дипломат під час нещодавньої безпекової конференції у Варшаві.
Важливо розуміти, що потенційні поставки озброєння з Азербайджану мають розглядатися не лише у військовому, але й у геополітичному контексті. Після успішного відновлення контролю над Нагірним Карабахом Баку отримав більше свободи для маневру у своїй зовнішній політиці.
“Азербайджан зараз дуже уважно спостерігає за реакцією Росії на різні зовнішньополітичні кроки, але водночас прагне диверсифікувати свої міжнародні зв’язки”, — зауважив співробітник Міністерства закордонних справ України, відповідальний за напрямок Південного Кавказу.
Перспективи співпраці
За даними аналітичного центру Defense Express, Азербайджан міг би постачати Україні не лише радянські системи озброєння, але й продукцію спільних оборонних підприємств, створених із залученням турецьких та ізраїльських технологій.
Перебуваючи неодноразово в зоні активних бойових дій, я бачив, наскільки критичною є потреба в артилерійських системах та боєприпасах для них. Азербайджанські поставки могли б частково вирішити цю проблему, особливо з огляду на затримки з поставками західних систем.
“Кожна артилерійська система, кожен боєприпас на вагу золота. Нам зараз потрібна допомога від усіх партнерів, незалежно від регіону”, — розповів мені командир артилерійської батареї на одній із позицій поблизу Покровська.
Економічні аспекти
Міністерство економіки Азербайджану вже провело оцінку можливостей своїх оборонних підприємств щодо збільшення виробництва військової продукції, частина якої потенційно могла б постачатися в Україну.
Для України подібна співпраця відкриває не лише доступ до додаткових джерел озброєння, але й можливість зміцнення відносин з країнами Каспійського регіону, що має стратегічне значення в контексті енергетичної безпеки та транспортних коридорів.
За результатами моїх спостережень на фронті та спілкування з військовими експертами, можна зробити висновок, що диверсифікація джерел постачання зброї є одним із ключових елементів стратегії України з протидії російській агресії. І в цьому контексті потенційна співпраця з Азербайджаном виглядає перспективною та взаємовигідною.
