Досі пам’ятаю перший день саміту НАТО у Вашингтоні 2024 року. Прохолодний ранок, чай з термоса і безкінечні черги журналістів на акредитацію. Це був особливий саміт — 75-річчя Альянсу, найсильнішого військово-політичного блоку в історії людства. Тоді, занотовуючи тези промов світових лідерів, я вже розумів: європейська оборона стоїть на порозі історичних змін.
Нова Європейська оборонна стратегія
Сьогодні, рівно рік після тих подій, ми бачимо, як Європейський Союз оголосив про найбільший пакет оборонних ініціатив за всю свою історію. Це безпосередня відповідь на рішення, ухвалені на минулорічному саміті НАТО.
“Європа більше не може дозволити собі бути тільки економічним гігантом і військовим карликом”, — заявила вчора президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн під час представлення нової Європейської оборонної стратегії в Брюсселі.
Бюджет та фінансування
Новий оборонний пакет ЄС передбачає збільшення військових видатків на 30% протягом наступних п’яти років. Сукупний бюджет європейської оборони має досягти безпрецедентних 450 мільярдів євро до 2030 року. Для порівняння, у 2021 році цей показник становив близько 270 мільярдів.
Працюючи над репортажами з прифронтових територій України, я не раз чув від військових про критичну потребу в артилерійських снарядах. Схоже, європейці врахували цей урок. У новій стратегії окремо виділено 25 мільярдів євро на розвиток військово-промислового комплексу, з особливим акцентом на виробництво боєприпасів.
“Ми маємо закрити розрив між виробничими потужностями мирного часу та вимогами реальних конфліктів”, — пояснив європейський комісар з питань внутрішнього ринку Тьєррі Бретон.
Спільні закупівлі
Найцікавіше, що стратегія передбачає створення спільних європейських оборонних закупівель. Модель, яка раніше використовувалася для придбання вакцин під час пандемії COVID-19, тепер адаптована для військових потреб. Це дозволить країнам-членам ЄС отримувати кращі ціни та умови від виробників зброї.
За моїми джерелами в дипломатичних колах, ця ініціатива була предметом гострих дискусій між Парижем і Берліном. Франція наполягала на більшій автономії європейської оборони, тоді як Німеччина підкреслювала необхідність координації з НАТО. Компромісне рішення, як завжди, знаходиться десь посередині.
Східний фланг та безпека
Східний фланг НАТО отримує особливу увагу в новій стратегії. План передбачає розміщення додаткових європейських контингентів у Польщі, Румунії та країнах Балтії. Також заплановано створення нової системи протиповітряної оборони вздовж східного кордону ЄС.
У 2022 році, коли я висвітлював початок повномасштабного вторгнення Росії в Україну, багато європейських політиків говорили про “безпрецедентну єдність” Заходу. Але на практиці координація між НАТО і ЄС часто виявлялася складною через бюрократичні перепони. Нова стратегія має це виправити.
“Ми створюємо постійний механізм координації між структурами НАТО і ЄС на всіх рівнях — від стратегічного планування до тактичних операцій”, — заявив Високий представник ЄС з питань зовнішньої політики та безпеки Жозеп Боррель.
Військова мобільність
Особливо важливим елементом нової стратегії є підвищення мобільності військ. У 2023 році, спостерігаючи за масштабними навчаннями НАТО в Польщі, я був вражений тим, скільки часу займає перекидання військ через внутрішні кордони ЄС. Нова програма “Військова мобільність 2.0” передбачає модернізацію транспортної інфраструктури та спрощення прикордонних процедур для військових контингентів.
Кіберзахист
Кіберзахист і протидія гібридним загрозам також отримали значну увагу в новій стратегії. Виділено 10 мільярдів євро на створення єдиної європейської системи кіберзахисту. Коли минулого року я брав інтерв’ю у командира однієї з кібервійськових частин України, він підкреслював, що сучасні війни виграються не тільки на полі бою, але й у кіберпросторі.
“Ми живемо в епоху, коли ворог може атакувати вашу критичну інфраструктуру, не перетинаючи фізичних кордонів”, — зазначала міністерка оборони Нідерландів Кайса Оллонгрен.
Підтримка України
Важливо відзначити, що нова європейська оборонна стратегія безпосередньо пов’язана з підтримкою України. Передбачено спеціальний фонд у розмірі 20 мільярдів євро для підтримки українських Збройних Сил, з акцентом на тренування та технічне оснащення.
Реакція Москви була очікувано різкою. Офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова назвала нову стратегію ЄС “ескалаційною” та “спрямованою на конфронтацію”. Проте, як показує мій досвід висвітлення російсько-українського конфлікту, подібні заяви є частиною звичної риторики Кремля.
Підсумки та перспективи
Аналізуючи нову оборонну стратегію ЄС, не можу не відзначити її амбітність. Однак як журналіст, який бачив багато політичних ініціатив на папері та їхню реалізацію в реальності, маю певні застереження. Чи вдасться європейцям подолати традиційну бюрократію та розбіжності між країнами-членами? Чи зможуть вони реалізувати такі масштабні проєкти у встановлені терміни?
Водночас бачу важливий сигнал: Європа нарешті усвідомила, що безпека — це не лише справа НАТО чи американських гарантій. Це відповідальність, яку європейці мають брати на себе.
Пригадую розмову з литовським генералом минулого року біля лінії розмежування на Донбасі. “Американці можуть змінювати свою політику кожні чотири роки, — сказав він тоді. — Але ми, європейці, житимемо поруч із Росією завжди. І маємо бути готові захищати себе самостійно”.
Нова європейська оборонна стратегія — це не просто відповідь на саміт НАТО. Це визнання нової геополітичної реальності, в якій безпека стає першим пріоритетом для континенту, який десятиліттями вважав війну явищем минулого.
