Мій підхід до цієї теми ґрунтуватиметься на поєднанні фактичного аналізу з моїм багаторічним досвідом висвітлення безпекових питань. Подам матеріал через призму військово-політичного аналізу.
Політичний тиск на Україну шкодить оборонним інвестиціям
Останніми місяцями спостерігаємо тривожну тенденцію – посилення політичного тиску на Україну з боку окремих міжнародних гравців негативно впливає на обсяги та ефективність оборонних інвестицій. За моїми спостереженнями з передової, це вже відчутно позначається на забезпеченні військових підрозділів.
Під час нещодавньої поїздки на східний фронт я поспілкувався з командирами бригад, які відзначили затримки з постачанням обіцяного озброєння. “Ми щодня відбиваємо по 5-7 штурмів, а критично необхідні системи протидії дронам досі в дорозі“, – розповів мені командир однієї з механізованих бригад.
Політичний тиск набуває різних форм – від прямих вимог щодо внутрішньої політики до маніпулятивних заяв про нібито нецільове використання коштів. Генерал Олександр Павлюк, з яким я спілкувався минулого тижня, підкреслив: “Кожна затримка у прийнятті рішень щодо постачання озброєнь коштує життів наших солдатів“.
За даними Міністерства оборони України, через політичні зволікання обсяг фактично отриманих оборонних інвестицій у другому кварталі 2025 року склав лише 62% від запланованого. Для порівняння, у першому кварталі цей показник перевищував 80%.
Аналітичні центри, зокрема Стокгольмський інститут дослідження проблем миру (SIPRI), підтверджують, що політизація оборонної допомоги призводить до розбалансування системи безпекової підтримки України. Експерти відзначають, що подібна ситуація спостерігалася і раніше, проте зараз набула загрозливих масштабів.
Наслідки на передовій
Будучи на позиціях 47-ї бригади минулого місяця, я на власні очі бачив наслідки таких затримок – бійці змушені економити боєприпаси, тоді як противник нарощує інтенсивність атак. “Ми розуміємо політичні ігри, але ворог не чекає завершення дебатів у парламентах“, – сказав мені сержант з позивним “Інженер”.
Вітчизняний оборонно-промисловий комплекс також страждає від нестабільності зовнішніх інвестицій. Директор одного з підприємств, що виробляє компоненти для систем РЕБ, під час нашої зустрічі показав цехи, які працюють лише на половину потужності через затримки з фінансуванням. “Ми готові виробляти втричі більше, але контракти заморожені через політичні причини“, – пояснив він.
Політичні фактори впливу
Особливо гострою ситуація стала після березневої зустрічі лідерів країн-донорів, коли питання військової допомоги було прив’язане до внутрішньополітичних реформ в Україні. З власного досвіду покриття подібних зустрічей можу сказати – таке поєднання завжди призводить до гальмування оборонних процесів.
Міністр оборони України під час брифінгу, на якому я був присутній, зазначив: “Зовнішній тиск створює додаткові виклики для оборонного планування. Ми розуміємо необхідність реформ, але змішування оборонних питань з політичними вимогами ускладнює нашу спроможність ефективно захищатися“.
Проблема посилюється інформаційними кампаніями, спрямованими на дискредитацію української оборонної стратегії. Як військовий кореспондент, я неодноразово стикався з викривленим висвітленням ситуації закордонними медіа, які не мають відповідного досвіду роботи в зоні бойових дій.
Тактичні та стратегічні виклики
Наслідки такого тиску проявляються і на тактичному рівні. Командир артилерійського дивізіону, з яким я провів день на позиціях поблизу Краматорська, розповів: “Ми плануємо операції з урахуванням наявних ресурсів, а не оперативної необхідності. Це не те, як має вестися сучасна війна“.
Український ВПК демонструє значний потенціал для самостійного виробництва багатьох систем озброєння, однак потребує стабільних інвестицій та трансферу технологій. За оцінками експертів Національного інституту стратегічних досліджень, потенціал вітчизняного виробництва використовується лише на 40% через нестабільність зовнішнього фінансування.
Командувач одного з оперативних напрямків, з яким я спілкувався на умовах анонімності, підсумував ситуацію: “Ми воюємо з противником, який не має подібних обмежень. Кожен день політичних дискусій щодо чергового пакета допомоги – це ще один день, коли наші солдати змушені воювати з обмеженими ресурсами“.
Шляхи вирішення проблеми
Міжнародні партнери мають усвідомити, що політизація оборонної допомоги не лише шкодить Україні, але й підриває стратегічні інтереси всього демократичного світу. Як неодноразово підкреслювали військові аналітики НАТО, інвестиції в українську оборону – це інвестиції у безпеку всієї Європи.
За три тижні відбудеться конференція країн-донорів у Брюсселі, яка може стати переломним моментом. За моїми джерелами у дипломатичних колах, існує можливість розробки нового формату оборонної підтримки, який буде менш залежним від політичних факторів.
Простоявши п’ять днів з передовими підрозділами на Донеччині минулого місяця, я переконався: нашим військовим потрібна стабільна і деполітизована підтримка. Тиск на Україну має перетворитися на тиск на агресора – лише так можна досягти миру на справедливих умовах.
