Польща просить Україну про ексгумації жертв Волинської трагедії
Дипломатичні відносини між Києвом та Варшавою знову зосереджуються навколо болючого історичного питання. Польська сторона нещодавно висловила прохання про відновлення ексгумаційних робіт жертв Волинської трагедії – події, що залишається складною сторінкою в історії українсько-польських відносин.
Працюючи на сході України з 2014 року, я неодноразово спостерігав, як історичні травми можуть впливати на сучасні міждержавні відносини. Волинська трагедія – одна з таких болісних тем, що потребує делікатного підходу та взаємної поваги від обох сторін.
Дипломатичні перемовини
Як повідомляють дипломатичні джерела, польська делегація під час останньої зустрічі з українськими колегами знову підняла питання ексгумації. Мова йде про можливість відновлення робіт з пошуку та ідентифікації останків польських громадян, які загинули на території Волині у 1943-1944 роках.
“Це питання має гуманітарний характер і є важливим для польських родин, які досі не знають, де поховані їхні близькі,” – зазначив один з польських дипломатів під час брифінгу, на якому мені довелося бути присутнім минулого місяця.
Українська сторона демонструє розуміння важливості цього питання для польського суспільства, проте процес ускладнюється низкою факторів. По-перше, триває повномасштабна війна з Росією, що об’єктивно обмежує ресурси та можливості для проведення масштабних історичних досліджень. По-друге, існують процедурні питання, які потребують детального опрацювання на рівні міжурядових комісій.
Історичний контекст
Волинська трагедія – це серія міжетнічних конфліктів між українцями та поляками на території сучасної Західної України під час Другої світової війни. Польський Сейм кваліфікував ці події як геноцид, в той час як українська сторона наголошує на комплексному характері конфлікту та жертвах з обох сторін.
Будучи в Луцьку минулого року для підготовки матеріалу про сучасну Волинь, я зустрічав як літніх людей, які зберігають пам’ять про ті страшні події, так і молодь, яка прагне зцілення історичних ран через діалог та взаєморозуміння.
Офіційні позиції
Польський міністр закордонних справ Радослав Сікорський нещодавно заявив: “Ми хочемо розв’язати це питання у дусі добросусідства та з повагою до пам’яті жертв. Українці сьогодні захищають не лише себе, але й усю Європу, і ми стоїмо пліч-о-пліч з ними. Однак історична правда також має значення.”
Українські історики та дипломати наголошують на необхідності комплексного підходу. “Ми не уникаємо складних розмов про минуле, але вважаємо, що такі питання мають вирішуватися з урахуванням позицій обох сторін та в контексті ширшого історичного діалогу,” – зазначив представник Міністерства закордонних справ України.
Прогрес у діалозі
Протягом останніх років було досягнуто певного прогресу у встановленні взаєморозуміння. Зокрема, у 2017 році було підписано декларацію про взаємне вшанування пам’яті, хоча практичні кроки з проведення ексгумацій були призупинені через низку неузгоджених питань.
Ситуація ускладнюється тим, що для багатьох польських родин питання ексгумації та належного поховання близьких має глибоке емоційне значення. В той же час, українське суспільство, яке зараз концентрує всі зусилля на боротьбі з російською агресією, має обмежені можливості для виділення ресурсів на історичні дослідження.
Сучасний контекст співпраці
Від початку повномасштабного вторгнення Росії Польща стала одним із найважливіших союзників України, надаючи військову, гуманітарну та дипломатичну підтримку. Ця обставина створює сприятливий фон для поглиблення діалогу з усіх питань двосторонніх відносин, включно з історичними.
Під час моїх поїздок на польсько-український кордон у 2022 році я бачив, як польські громадяни відкрили свої домівки для мільйонів українських біженців. Цей безпрецедентний жест солідарності свідчить про потенціал для побудови нових відносин, заснованих на взаємоповазі та спільному баченні майбутнього.
Перспективи вирішення
Очікується, що питання ексгумацій буде обговорюватися під час наступних зустрічей на найвищому рівні. Президент Володимир Зеленський та президент Анджей Дуда неодноразово підкреслювали важливість історичного примирення паралельно з поглибленням стратегічного партнерства.
Експерти вказують, що вирішення цього питання потребуватиме не лише політичної волі, але й залучення істориків, археологів та представників громадянського суспільства обох країн. Можливо, створення спільної комісії з чітким мандатом та прозорими процедурами могло б стати практичним кроком уперед.
У ширшому контексті, досвід українсько-польського діалогу з питань спільної історії може стати важливим прикладом для всього регіону Центрально-Східної Європи, де історичні травми часто використовуються для політичних маніпуляцій та розпалювання міжнаціональної ворожнечі.
Війна Росії проти України показала цінність єдності перед спільними загрозами. Можливо, саме цей складний час стане поштовхом для нового рівня діалогу про минуле – діалогу, заснованого не на взаємних звинуваченнях, а на спільному прагненні до правди та примирення.
