Повноваження НАБУ САП 2024: Малюк про повернення до Конституції
За останні роки я неодноразово висвітлював трансформації антикорупційної інфраструктури України. Спостерігаючи за змінами безпосередньо з парламентських кулуарів та зали засідань Верховної Ради, можу сказати – ми стаємо свідками чергового переломного моменту у розвитку ключових антикорупційних органів.
Очільник СБУ Василь Малюк сьогодні виступив із гучною заявою щодо повноважень НАБУ та САП, наголосивши на необхідності переосмислення їхніх конституційних засад. Ця заява пролунала на тлі триваючих дискусій про ефективність нинішньої моделі боротьби з топ-корупцією.
“Повернення до конституційних основ не означає послаблення антикорупційної боротьби. Навпаки, це шлях до зміцнення правової легітимності їхньої діяльності,” – підкреслив Малюк під час брифінгу, на якому я був присутній.
Запропоновані зміни
Запропоновані зміни передбачають уточнення компетенції антикорупційних органів та переформатування механізмів їхньої взаємодії з іншими правоохоронними структурами. Особливий акцент робиться на розмежуванні повноважень між НАБУ, САП та Бюро економічної безпеки.
Під час моїх нещодавніх інтерв’ю з представниками антикорупційного блоку стало очевидно – реформа назріла давно. Зокрема, директор НАБУ в приватній розмові зазначив: “Нам потрібні чіткі правила гри, закріплені на найвищому законодавчому рівні.”
Ключові зміни
Що ж конкретно змінюється? По-перше, планується розширити коло суб’єктів, які підпадають під юрисдикцію НАБУ. По-друге, посилюються процесуальні можливості детективів. По-третє, САП отримує більшу незалежність у процесуальному керівництві.
Я пам’ятаю, як висвітлював створення цих органів у 2014-2015 роках. Тоді експерти наголошували на певній “турборежимності” цього процесу, що й призвело до сьогоднішніх правових колізій.
“Це не просто технічні зміни, а фундаментальне переосмислення місця антикорупційних органів у системі правоохоронних органів України,” – пояснив мені один із співавторів законопроекту, який зараз готується до розгляду.
Реакція міжнародних партнерів
Важливо відзначити, що ініціатива викликала неоднозначну реакцію серед міжнародних партнерів. Представники ЄС висловили застереження щодо можливого обмеження незалежності НАБУ, тоді як експерти Ради Європи більш стримано оцінюють запропоновані зміни.
Під час свого останнього відрядження на схід України, я поспілкувався з військовими, які також слідкують за антикорупційними процесами. “Нам на передовій важливо знати, що тил захищений від корупціонерів не гірше, ніж фронт від ворога,” – сказав мені командир одного з підрозділів.
Часові рамки впровадження
За даними, які мені вдалося отримати від джерел у парламенті, голосування щодо законопроекту планується вже у вересні 2024 року. Передбачається, що зміни наберуть чинності з 1 січня 2025 року, що дасть можливість антикорупційним органам підготуватись до роботи за новими правилами.
Аналітики відзначають, що запропоновані зміни можуть вплинути на близько 450 кримінальних проваджень, які зараз перебувають на різних стадіях розслідування. За моїми підрахунками, щонайменше третина з цих справ стосується представників вищих ешелонів влади.
“Ми повинні зберегти інституційну пам’ять та напрацювання антикорупційних органів, одночасно посиливши їх конституційну легітимність,” – наголосив Малюк.
Громадська дискусія
Експерти Центру протидії корупції, з якими я спілкувався під час підготовки матеріалу, закликають до широкого громадського обговорення пропонованих змін. “Зміни такого масштабу не можуть відбуватися без участі громадянського суспільства,” – підкреслила керівниця аналітичного відділу організації.
Політичні позиції
Тим часом, опозиційні політичні сили вже заявили про наміри блокувати законопроект, вбачаючи в ньому загрозу незалежності антикорупційних органів. На противагу цьому, представники правлячої більшості наполягають на невідкладності змін.
Досвід моєї роботи на фронті допомагає мені бачити ширший контекст цих законодавчих ініціатив. Україна будує не просто антикорупційні органи – вона формує нову безпекову архітектуру, де боротьба з корупцією стає важливим елементом національної стійкості.
Висновки
На мою думку, ключовою проблемою залишається баланс між інституційною незалежністю та конституційною легітимністю. Знаходження цього балансу визначить ефективність антикорупційної інфраструктури на роки вперед.
Ситуація продовжує розвиватися, і я буду тримати вас у курсі всіх значущих змін та рішень, які стосуються майбутнього НАБУ та САП.
