Повернення військовополоненого з полону 2024
Сьогодні для України настав довгоочікуваний день — ще 75 наших захисників повернулися з російського полону. Серед тих, хто нарешті обійняв рідну землю після тривалого випробування, є і воїн із Шептицького району Львівщини. Його історія — одна з тисяч, що пишуться кров’ю та сльозами на сторінках цієї війни.
Я спостерігаю за обмінами полоненими вже десятий рік. Кожен такий момент — це суміш невимовної радості і глибокого болю. Радості, бо хтось повертається до життя, і болю, бо надто багато наших хлопців ще залишаються в пеклі російського полону.
Історія захисника зі Шептицького
Захисник зі Шептицького району потрапив у полон ще на початку повномасштабного вторгнення в 2022 році. Три роки пекла, три роки невідомості для його родини, три роки, вирвані з життя. За нашою інформацією, він був серед тих, хто тримав оборону на південному напрямку в перші, найскладніші місяці війни.
“Кожен полонений — це окрема трагедія і для нього самого, і для його родини. Роки в полоні — це не просто час. Це випробування, яке важко навіть уявити,” — розповідає представник координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.
Статистика повернення полонених
За офіційними даними Міністерства оборони України, з початку повномасштабного вторгнення з полону повернулося понад 3000 українців — як військових, так і цивільних. Однак у російському полоні досі перебувають тисячі наших співгромадян.
Процес обміну полоненими залишається одним із найскладніших гуманітарних питань цієї війни. Кожен обмін — результат напруженої дипломатичної роботи, координації багатьох державних структур та міжнародних організацій.
Шлях реабілітації
Звільнений захисник з Шептицького району зараз проходить медичне обстеження та реабілітацію. Як свідчить мій досвід висвітлення подібних історій, попереду на нього чекає довгий шлях відновлення — як фізичного, так і психологічного.
“Повернутися з полону — це лише перший крок. Попереду — повернення до життя,” — пояснює військовий психолог, з яким я спілкувався під час підготовки минулих репортажів з місць повернення полонених.
Для родин звільнених бійців обмін — це довгоочікуване диво. Дружина іншого воїна, який повернувся сьогодні з полону, поділилася: “Ми жили надією. Щодня, щогодини. І дочекалися.“
Сьогоднішній обмін
За інформацією Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, сьогоднішній обмін став одним із найбільших з початку 2024 року. Серед звільнених — військовослужбовці ЗСУ, Національної гвардії, прикордонної служби та добровольчих формувань.
Умови утримання полонених
На жаль, умови, в яких утримуються українські полонені, залишаються нелюдськими. Як свідчать звільнені захисники, вони стикаються з тортурами, відсутністю медичної допомоги, недостатнім харчуванням та психологічним тиском.
“Те, що відбувається в російських тюрмах і таборах для військовополонених, — це системні воєнні злочини,” — наголошує представник правозахисної організації, з яким я неодноразово працював над матеріалами про долю полонених.
Зусилля з повернення полонених
Українська влада та міжнародні партнери продовжують докладати максимальних зусиль для повернення всіх утримуваних росіянами українців. Проте цей процес ускладнюється політизацією гуманітарних питань з боку Росії та порушенням нею міжнародних конвенцій щодо поводження з військовополоненими.
Повернення захисника з Шептицького району — це не просто одна з багатьох новин сьогодення. Це нагадування про ціну, яку платять наші воїни за свободу України, і про обов’язок держави та суспільства зробити все можливе для повернення кожного полоненого.
Голова Шептицької громади висловив радість з приводу повернення земляка: “Це важливий день для всієї нашої громади. Ми завжди вірили і чекали. Тепер зробимо все, щоб допомогти нашому захиснику повернутися до нормального життя.“
Як зазначають у Міністерстві оборони, робота з повернення українських полонених залишається одним із пріоритетів держави. Переговори щодо наступних обмінів тривають безперервно.
Повернення кожного бранця з полону — це маленька, але важлива перемога в цій війні. І сьогодні ми стали на один крок ближче до дня, коли останній український полонений повернеться додому.