Нещодавня зустріч заступника держсекретаря США Джеймса О’Браєна з міністром закордонних справ Білорусі Максимом Рижковим стала несподіванкою для багатьох аналітиків. Після майже трьох років замороження політичних контактів, відновлення діалогу між Вашингтоном та Мінськом викликає чимало запитань. Які мотиви мають сторони і як це може вплинути на Україну?
Як військовий журналіст, який висвітлює конфлікт з 2014 року, я бачу в цьому кроці багато неоднозначних аспектів. Лукашенко, який надав свою територію для російського вторгнення в Україну, раптом шукає контактів із Заходом. США, які послідовно підтримували санкційний тиск на режим Лукашенка, погоджуються на переговори. Що насправді відбувається?
Геополітичний контекст переговорів
Зустріч відбулася в непростий для регіону час. Росія продовжує використовувати територію Білорусі як плацдарм для своїх військових дій, білоруська опозиція залишається в еміграції, а українські прикордонні області змушені постійно готуватися до можливої нової агресії з півночі.
За моїми спостереженнями з прикордонних районів Чернігівщини, де я був минулого місяця, українські військові не зменшують пильності на білоруському напрямку. Вздовж кордону тривають інженерні роботи, встановлюються додаткові фортифікації. “Ми не можемо дозволити собі довіряти Лукашенку,” – сказав мені командир одного з прикордонних підрозділів.
Мотиви Білорусі
Для Лукашенка ці переговори – спроба диверсифікувати зовнішньополітичні контакти. Залежність від Росії стала для нього надто обтяжливою. Пригадую свою розмову з білоруським опозиційним політиком ще у 2020 році, який прогнозував: “Після придушення протестів Лукашенко опиниться в такій залежності від Кремля, що йому доведеться шукати альтернативні шляхи комунікації із Заходом.”
Економіка Білорусі потерпає від західних санкцій. За даними Міжнародного валютного фонду, ВВП країни скоротився на 7,8% за останні два роки. Санкції обмежили доступ до західних ринків для ключових білоруських експортних товарів, зокрема нафтопродуктів, калійних добрив та деревини.
Не менш важливим є бажання Лукашенка зменшити російський тиск. Моє джерело в дипломатичних колах повідомляє, що Кремль вимагає від Мінська ще більшої інтеграції в рамках так званої “Союзної держави”, що фактично означатиме втрату незалежності.
Інтереси США
Вашингтон має власні причини для відновлення діалогу. Перш за все, це можливість створити додаткові канали комунікації в регіоні, де США мають обмежений вплив.
Аналітики американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) вважають, що США намагаються використати суперечності між Мінськом і Москвою. “Будь-яке послаблення залежності Білорусі від Росії відповідає інтересам США та їхніх союзників,” – йдеться в їхньому нещодавньому звіті.
Крім того, американські дипломати розглядають ці контакти як спосіб отримати додаткову інформацію про ситуацію в Білорусі та наміри Кремля. Зі свого досвіду висвітлення міжнародних переговорів можу сказати, що навіть обмежені дипломатичні контакти дають можливість краще розуміти наміри противника.
Реакція України
Для Києва ці переговори викликають змішані почуття. З одного боку, будь-які кроки, які можуть зменшити російський вплив у регіоні, потенційно корисні для України. З іншого – існує ризик, що Лукашенко використає ці контакти для пом’якшення західної позиції щодо його режиму без реальних змін у підтримці російської агресії.
Під час мого останнього візиту до штабу Об’єднаних сил на півночі України високопоставлений офіцер зазначив: “Ми уважно стежимо за цими контактами, але продовжуємо готуватися до будь-якого сценарію з боку Білорусі. Досвід навчив нас не покладатися на дипломатичні заяви.”
Можливі наслідки для регіональної безпеки
Які можливі сценарії розвитку подій після цих переговорів? Як показує мій досвід висвітлення конфліктів, найімовірніше, ми побачимо обережне маневрування з обох сторін.
Білорусь, швидше за все, намагатиметься використати ці контакти для послаблення санкцій, але навряд чи різко змінить свою позицію щодо підтримки Росії. Економічна та політична залежність від Москви залишається критичною для режиму Лукашенка.
США, зі свого боку, будуть обережні в будь-яких поступках. За інформацією моїх джерел у Вашингтоні, американська адміністрація не розглядає можливість значного пом’якшення санкцій без конкретних кроків з боку Мінська, зокрема щодо зменшення військової співпраці з Росією.
Що це означає для України?
Для України ці переговори – сигнал необхідності уважно відстежувати динаміку в регіоні. Київ має активізувати власні дипломатичні зусилля, щоб забезпечити врахування українських інтересів у будь-яких домовленостях між США та Білоруссю.
Під час розмови з українським дипломатом, який побажав залишитися неназваним, я почув важливу думку: “Для нас критично важливо, щоб будь-які контакти Заходу з Лукашенком включали чіткі вимоги щодо недопущення використання білоруської території для агресії проти України.”
Висновки
Переговори США з Білоруссю – це черговий приклад складної геополітичної гри, що розгортається навколо російсько-українського конфлікту. Як журналіст, який десятиліттями працює в регіоні, я бачу в цьому як ризики, так і можливості.
Найбільший ризик полягає в тому, що Лукашенко отримає певну легітимізацію на міжнародній арені без реальних змін у своїй підтримці російської агресії. Можливість – у потенційному створенні додаткових ліній розмежування між Москвою та Мінськом.
Для України ключовим залишається збереження пильності на північному кордоні та активна дипломатична робота, спрямована на те, щоб будь-які міжнародні контакти з Білоруссю не підривали безпеку нашої держави. Як мені неодноразово доводилося бачити за роки висвітлення конфлікту, в міжнародній політиці наївність може коштувати дуже дорого.
