Ситуація на східному фронті загострюється
Ситуація на східному фронті загострюється з кожним днем. Останні два тижні я провів поблизу Торецька, спілкуючись з бійцями, які тримають оборону в умовах постійного наступу ворога. Те, що бачив на власні очі, викликає серйозне занепокоєння – російські війська намагаються створити новий “котел” на Донеччині, і ця загроза виглядає цілком реальною.
Командир одного з підрозділів, позивний “Яструб“, з яким я познайомився ще у 2015 році під Дебальцевим, говорить без прикрас: “Ситуація критична. Ворог кинув сюди величезні резерви. Ми тримаємось, але потрібне термінове посилення. Їхня тактика зрозуміла – обійти з флангів і замкнути кільце”.
Розвідка та тактика ворога
Останні дані розвідки показують, що росіяни стягують значні сили до Покровського та Курахівського напрямків. Очевидна спроба повторити сценарій 2015 року, коли в Дебальцевському котлі опинилися тисячі українських бійців. Але сьогодні масштаби потенційної катастрофи можуть бути значно більшими.
Біля Торецька сили противника використовують тактику, яку я вже бачив під час боїв за Авдіївку – масовані артилерійські обстріли, потім кидають на штурм піхоту, прикриваючи її бронетехнікою. Головна їхня перевага – чисельність. На одну нашу позицію може йти до роти ворожих солдатів.
“Ми б’ємо їх, але вони йдуть і йдуть”, – розповів мені навідник 155-мм гаубиці Дмитро. – “За день можемо випустити весь боєкомплект, а вранці все починається спочатку”. Саме нестача боєприпасів, за словами військових, є однією з найгостріших проблем.
Небезпека оточення
Особливо небезпечною виглядає ситуація між Торецьком та Дружківкою, де ворог щодня просувається вперед, хоч і ціною величезних втрат. “Якщо вони перетнуть трасу Костянтинівка-Покровськ, це створить реальну загрозу оточення для кількох наших бригад”, – пояснює офіцер оперативного штабу, який попросив не називати його імені.
У штабі ОТУ “Донецьк” розуміють небезпеку, але визнають обмеженість ресурсів для її нейтралізації. “Резерви є, але їх недостатньо”, – говорить один з офіцерів. – “Ми намагаємося маневрувати силами, але противник має перевагу і в живій силі, і в техніці”.
Становище цивільного населення
Поки військові тримають оборону, ситуація для цивільного населення стає дедалі складнішою. У Торецьку залишається близько 8 тисяч мешканців. Місцева влада закликає до евакуації, але багато хто відмовляється їхати.
“Куди я поїду? Мені 73 роки, тут все моє життя”, – каже Марія Петрівна, яка живе в підвалі багатоповерхівки вже кілька місяців. Такі історії я чую повсюдно – від Бахмута до Часового Яру. Це трагічна реальність війни, коли людська впертість перемагає інстинкт самозбереження.
На передовій
Під час відвідування передових позицій біля Нью-Йорка (колишнє село Новгородське) я став свідком авіаударів керованими бомбами. Земля здригалася, як при землетрусі. “Це щоденна рутина”, – пояснив командир взводу з позивним “Філософ“. – “Спочатку авіабомби, потім артилерія, потім піхота. Графік точний, як швейцарський годинник”.
Втім, попри всі труднощі, бойовий дух захисників залишається високим. “Ми знаємо, що за нами Україна, і ми не маємо права відступити”, – сказав мені молодий сержант Олексій, який воює з 2014 року. – “Але нам потрібна допомога – боєприпаси, техніка, підкріплення”.
Реакція командування
Проблема оточення обговорюється і на вищому рівні. За інформацією з джерел у Генштабі, командування працює над планами зміцнення оборони в регіоні та підготовки можливих шляхів відходу, якщо ситуація стане критичною.
Міжнародні аналітики з Інституту вивчення війни також відзначають зростання ризиків на Донецькому напрямку. Їхні останні звіти підтверджують те, що я бачу на власні очі – росіяни намагаються створити оперативне оточення українських сил.
Загроза нового наступу
Особливу стурбованість викликає супутникова розвідка, яка фіксує переміщення значних сил противника в районі Горлівки та Єнакієвого. Це може свідчити про підготовку нового потужного удару з північного флангу.
“Ми розуміємо їхні плани, але питання в тому, чи вистачить у нас сил їх зупинити”, – зізнається командир артилерійської батареї, який воює в цьому районі з початку повномасштабного вторгнення.
Найближчі тижні стануть вирішальними для долі цього фронту. Якщо ворогу вдасться замкнути кільце, наслідки можуть бути катастрофічними не лише для військ у районі оточення, але й для всієї оборони на сході України.
Міжнародна допомога
Західні партнери обіцяють прискорити постачання боєприпасів та військової техніки, але час грає проти нас. “Нам потрібна допомога не завтра, а вчора”, – каже полковник ЗСУ, відповідальний за логістику в цьому секторі.
Перебуваючи на передовій, я бачу справжніх героїв – втомлених, але нескорених. Вони роблять неможливе, стримуючи ворога, який переважає їх чисельно і технічно. І вони заслуговують на те, щоб їхній голос був почутий – як військовим командуванням, так і міжнародними партнерами.
Висновки
Ситуація на Донеччині вимагає негайної реакції – посилення військ, додаткових поставок зброї та боєприпасів. Інакше ми ризикуємо повторенням трагедії 2014-2015 років, але в набагато більшому масштабі.
“Попереду важкі дні”, – сказав мені на прощання комбат однієї з бригад. – “Але ми будемо битися до останнього. Україна переможе”.
