Обрання голови БЕБ: чому цей процес став лакмусовим папірцем для реформ в Україні
Перебуваючи кілька днів у Києві після тривалого відрядження на східному напрямку, я не міг не звернути увагу на гострі дискусії навколо обрання нового очільника Бюро економічної безпеки. Здавалося б, звичайна бюрократична процедура, але насправді в цьому процесі як у краплі води відбивається весь складний шлях реформування України в умовах війни.
Конкурс на посаду голови БЕБ викликав неабиякий резонанс серед експертної спільноти та громадських активістів. І на це є серйозні підстави. Бюро, створене лише кілька років тому, мало стати принципово новим органом, що замінить податкову міліцію та економічні підрозділи СБУ, усунувши тиск на бізнес.
Проблеми процесу відбору
Спостерігаючи за цим процесом, я відзначив кілька ключових моментів, які свідчать про глибші проблеми в нашій країні. Перш за все, непрозорість процедури відбору. За інформацією від моїх джерел у правоохоронних органах, частина експертів конкурсної комісії висловлювала стурбованість щодо упередженості при оцінюванні кандидатів.
“Проблема не стільки в конкретних прізвищах, скільки в системному підході“, – поділився зі мною на умовах анонімності високопоставлений співробітник одного з антикорупційних органів. “Коли ми говоримо про створення нової інституції, критично важливо, щоб її очолила людина без токсичного минулого у старих корумпованих структурах”.
За офіційними даними, які публікував Кабмін, конкурс проходив у кілька етапів, включаючи перевірку знань законодавства та презентацію бачення розвитку органу. Однак, як стверджують мої співрозмовники з числа учасників процесу, реальний вплив на результати мали неформальні домовленості.
Уся ця ситуація нагадала мені 2014-2015 роки, коли я висвітлював перші спроби реформування правоохоронної системи після Революції Гідності. Тоді також лунали гучні заяви про новий підхід, але в результаті ключові посади часто обіймали представники старої системи.
Значення економічної безпеки в умовах війни
Економічна безпека держави має особливе значення в умовах повномасштабної війни. Пригадую розмову з бригадним генералом на одній із позицій під Бахмутом минулого року: “Кожна гривня, яку вкрали в тилу, – це потенційно втрачене життя тут, на передовій“.
Міжнародні партнери України уважно стежать за процесом формування БЕБ. Представники Європейської комісії неодноразово наголошували, що створення ефективного та незалежного органу для розслідування економічних злочинів є однією з умов подальшої інтеграції України до ЄС.
“Україна має унікальну можливість побудувати нову інституцію з нуля, з урахуванням найкращих міжнародних практик”, – зазначив у своєму коментарі для Урядового порталу представник ЄБРР в Україні. Проте між рекомендаціями партнерів і українськими реаліями часто лежить прірва.
Ключові виклики для БЕБ
Експерти вказують на кілька ключових викликів у створенні ефективного БЕБ. По-перше, забезпечення реальної незалежності цього органу від політичного впливу. По-друге, формування професійної команди аналітиків, а не силовиків старого зразка. По-третє, встановлення чітких показників ефективності, орієнтованих не на кількість справ, а на їхню якість та економічний ефект.
На думку економічних експертів, потенційні втрати бюджету від неефективної роботи органів економічного контролю складають десятки мільярдів гривень щорічно. За час моєї роботи в економічній журналістиці я неодноразово стикався з випадками, коли гучні справи про економічні злочини закінчувалися нічим або мізерними штрафами.
Очікування бізнесу
Відвідавши нещодавно один із бізнес-форумів у Києві, я був вражений одностайністю підприємців у оцінці перспектив БЕБ. “Ми всі чекаємо на зміни, але побоюємося, що отримаємо стару систему в новій обгортці”, – так висловив загальну думку власник середнього бізнесу з Дніпра.
Журналістські розслідування останніх місяців виявили численні випадки, коли кандидати на керівні посади в БЕБ мали сумнівну репутацію або конфлікт інтересів. Особливо турбує ситуація з перевіркою доброчесності претендентів, яка часто має формальний характер.
Економіка воєнного часу
Варто зазначити, що створення БЕБ відбувається в надзвичайно складний для України час. Економіка воєнного часу потребує одночасно і більшої свободи для бізнесу, і ефективної протидії схемам ухилення від податків та контрабанді, які підривають обороноздатність держави.
За моїми спостереженнями з поїздок регіонами України, там, де місцева влада змогла встановити партнерські відносини з бізнесом, економічна ситуація значно краща. І навпаки – надмірний тиск контролюючих органів призводить до занепаду підприємництва та зростання тіньового сектору.
Висновки
Створення дійсно ефективного Бюро економічної безпеки – це не просто питання боротьби з економічними злочинами. Це питання довіри суспільства до держави, питання спроможності України проводити реальні, а не імітаційні реформи в умовах екзистенційних викликів.
Процес обрання голови БЕБ продовжується, і його результат стане індикатором серйозності намірів щодо реформування системи економічної безпеки. Чи отримаємо ми справді незалежний аналітичний орган європейського зразка, чи чергову “контору” з перефарбованим фасадом – покаже час. Але одне можна сказати впевнено: економічна стійкість країни сьогодні так само важлива для нашої перемоги, як і міць Збройних Сил.
