Оборонні дії Харкова 2024: Немічев про зміну поведінки ворога
Ранок у прифронтовому Харкові розпочинається задовго до світанку. Вже о четвертій ранку перші вибухи розривають тишу, а повітряні тривоги стали звичним фоном для місцевих жителів. Місто, яке з 2022 року живе під постійними обстрілами, за останні місяці зіткнулося з новою тактикою російських військ.
“Ворог змінив свою поведінку. Якщо раніше артилерійські удари були переважно хаотичними, то зараз ми бачимо чітку систему в їхніх діях”, – розповідає мені Олександр Немічев, керівник Харківської військової адміністрації, коли ми зустрічаємося в його бункері після чергового нічного обстрілу.
За вісім років висвітлення конфлікту на сході України я бачив різні фази цієї війни, але те, що відбувається на Харківському напрямку в 2024 році, має свої унікальні особливості. Росіяни тепер концентрують удари по конкретних районах міста та околиць, намагаючись методично руйнувати критичну інфраструктуру та створювати постійний тиск на цивільне населення.
Нова тактика ворога
“Вони застосовують різні види зброї в комплексі – авіабомби, артилерію, безпілотники. Це створює багаторівневу загрозу, на яку ми мусимо адаптувати нашу систему оборони”, – пояснює Немічев, показуючи на карті зони найінтенсивніших атак.
Особливість нинішньої ситуації полягає в тому, що росіяни змінили не лише інтенсивність, але й часові патерни обстрілів. Якщо раніше піки атак припадали на певні години доби, то тепер вони відбуваються хвилями протягом усієї доби, часто з використанням тактики “приманки” – коли перший удар провокує роботу рятувальників, а другий наноситься по тих, хто прибув на місце події.
Під час нашої розмови двічі спрацьовує повітряна тривога. Немічев миттєво переключається на робочий режим, отримуючи інформацію від військових, координуючи дії оборонних та рятувальних служб.
“Ми значно вдосконалили систему оповіщення та захисту. Тепер між виявленням загрози та реакцією проходять лічені хвилини”, – говорить він, коли повертається до нашої розмови після другого оповіщення.
Масштаби обстрілів
За даними Генерального штабу ЗСУ, з початку 2024 року росіяни здійснили понад 1200 обстрілів по Харкову та області, випустивши більше 4000 різних типів боєприпасів. Основний удар припадає на північні та східні райони міста та області.
Найскладніша ситуація склалася в прикордонних районах. Село Липці, яке знаходиться лише в 5 кілометрах від російського кордону, фактично перетворилося на руїни. Під час моєї поїздки туди минулого тижня я був вражений масштабами руйнувань – із 450 будинків уціліло менше 30.
“Росіяни били по нас із усього, що у них є. Але найстрашніше почалося, коли вони почали використовувати керовані авіабомби. Це як землетрус – земля ходить ходуном”, – розповідає мені Микола, 62-річний житель села, який, попри все, відмовляється евакуюватися.
Система оборони Харкова
За словами Немічева, харківські оборонні підрозділи адаптувалися до нової тактики ворога. “Ми вдосконалили систему протиповітряної оборони, розгорнули додаткові пункти радіоелектронної боротьби, створили нові укриття в найбільш вразливих районах”, – пояснює він.
Окремо він відзначає ефективність мобільних груп протидронової боротьби, які за останні місяці збили понад 200 ворожих безпілотників. “Це напрямок, у якому ми досягли значного прогресу. Наші фахівці навчилися ефективно виявляти та нейтралізувати дрони-камікадзе ще до того, як вони досягають цілей”, – підкреслює Немічев.
Економічні наслідки
Економічний аспект оборони Харкова не менш важливий. За оцінками обласної адміністрації, місту вже нанесено збитків на суму понад 10 мільярдів доларів. Тільки за 2024 рік пошкоджено або зруйновано близько 400 об’єктів критичної інфраструктури.
“Ми постійно відновлюємо електро- та водопостачання. Бригади комунальників працюють цілодобово, часто під обстрілами”, – розповідає Немічев. “Це справжній подвиг цивільних працівників, які ризикують життям, щоб місто продовжувало функціонувати”.
Технологічні виклики
Проте головною зміною в поведінці ворога Немічев називає використання більш точних систем наведення, що свідчить про надходження нових технологій з боку країн-союзників Росії.
“Ми фіксуємо використання компонентів, які раніше не застосовувалися. Це вимагає від нас постійного оновлення наших методів протидії”, – зазначає він, не вдаючись у технічні деталі з міркувань безпеки.
Психологічний вплив на населення
Окремою проблемою залишається психологічний тиск на населення. За даними медичних служб, кількість звернень із психологічними травмами зросла на 30% порівняно з минулим роком. Для вирішення цієї проблеми в місті розгорнуто мережу психологічної підтримки.
“Ми запровадили програму ‘Стійкий Харків‘, у рамках якої працюють 25 мобільних бригад психологічної допомоги. Вони виїжджають у найбільш постраждалі райони одразу після обстрілів”, – пояснює Немічев.
Під час нашої розмови до кабінету заходить військовий зв’язківець і передає терміновий звіт. Немічев уважно вивчає документ і зітхає: “Російська авіація скинула ще шість керованих бомб по Вовчанську. Є постраждалі серед цивільних”.
Стійкість міста
Незважаючи на масштабні руйнування та постійну загрозу, Харків демонструє неймовірну стійкість. У місті продовжують працювати підприємства, школи перейшли на дистанційне навчання, а в підземних станціях метро розгорнуто цілу мережу послуг – від медичних пунктів до імпровізованих бібліотек.
“Наш головний успіх – це те, що місто живе. Так, у новій реальності, але живе”, – підсумовує Немічев. “І саме це найбільше дратує ворога – він не може зламати наш дух”.
Покидаючи бункер, я бачу на стіні карту області з позначками нових оборонних укріплень. Харків не просто обороняється – він готується до тривалого протистояння, і в цій підготовці враховує всі зміни в поведінці ворога.
Ефективність оборони
За останніми даними Міністерства оборони України, завдяки вдосконаленню системи ППО та тактичній майстерності українських військових, ефективність відбиття повітряних атак у Харківській області зросла до 70%, що є одним із найвищих показників серед прифронтових регіонів.
“Харків – це форпост східної України. Його захист – це захист всієї країни“, – говорить на прощання Немічев. І з цими словами важко не погодитися, особливо коли за вікном знову лунають вибухи, а місто вкотре демонструє свою незламність.
