Розвал темряви над Сумщиною починається близько дев’ятої вечора, коли сонце остаточно заходить за горизонт. Для місцевих мешканців та військових це не просто кінець дня – це початок щоденного протистояння з невидимою загрозою, що прилітає з півночі. Вже четвертий рік Сумська область живе в режимі постійної готовності, але останні місяці принесли нову небезпеку – масовані атаки іранських дронів-камікадзе, відомих як “шахеди”.
“Вони летять майже щоночі. Тихо, на малій висоті, намагаючись проскочити лінію нашої оборони”, – розповідає майор Олег К., командир підрозділу протиповітряної оборони, який погодився показати нам роботу системи нічного захисту від дронів.
Сумщина стала одним із головних напрямків польоту ворожих безпілотників. Географічне положення області – довгий кордон з Росією та відносно коротка відстань до ключових українських об’єктів інфраструктури – зробило її воротами для повітряних атак. За даними військової адміністрації, тільки за останній місяць тут було збито понад 40 ворожих дронів.
Темрява – друг чи ворог?
Ніч у прикордонному районі має особливе відчуття. Повна тиша, яку порушує лише віддалений гуркіт генераторів та шелест листя. Розташувавшись на спостережному пункті разом з бійцями, я відчуваю, як загострюються всі відчуття.
“У темряві ми покладаємося не тільки на техніку, але й на власні органи чуття”, – пояснює старший сержант Віталій, оператор тепловізора. “Звук двигуна шахеда дуже характерний – низький, монотонний, схожий на мопед або газонокосарку. Місцеві вже навчилися розрізняти його серед інших звуків”.
Система виявлення дронів на Сумщині – це складний комплекс технічних засобів та людського фактору. Акустичні датчики, розташовані вздовж вірогідних маршрутів прольоту, здатні вловлювати характерний звук двигуна за кілька кілометрів. Тепловізори фіксують теплове випромінювання від двигуна дрона навіть у повній темряві.
“Але найголовніше – це координація”, – підкреслює майор Олег. “Мережа спостерігачів, військових та цивільних, передає інформацію про траєкторії дронів у реальному часі. Це дозволяє нам вираховувати маршрут і підготувати точку перехоплення”.
Момент істини – вогонь по цілі
Ближче до півночі надходить перше повідомлення: “Увага всім постам, ціль номер один, напрямок північний, відстань приблизно 8 кілометрів”. Бійці займають позиції, вмикаються прожектори протиповітряних систем.
“Шахеди зазвичай летять групами по 3-5 одиниць, з інтервалом у 5-10 хвилин”, – коментує командир. “Вони використовують різні маршрути, намагаючись знайти прогалини в нашій обороні. Іноді спочатку запускають один дрон як приманку, щоб ми видали свої позиції”.
Через 15 хвилин спостерігачі фіксують характерний звук двигуна. Оператори направляють тепловізори в район імовірного знаходження цілі. На екрані з’являється яскрава точка – це тепловий слід від двигуна дрона.
“Ціль виявлено, дальність 3 кілометри, курс – прямо на нас”, – доповідає оператор.
У роботу вступають мобільні вогневі групи, озброєні великокаліберними кулеметами та переносними зенітними комплексами. Тактика проста: освітити дрон прожекторами і відкрити по ньому вогонь.
“Готовність… Ціль в зоні ураження… Вогонь!” – командує офіцер.
Темряву прорізають трасуючі кулі. Через кілька секунд у небі спалахує яскрава пожежа – дрон збито. Його уламки падають у найближчому полі, де їх згодом обстежать саперні групи та спеціалісти з безпілотних систем.
Невидимі герої нічного неба
Важливу роль у протидроновій обороні відіграють засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ). Ці системи здатні придушувати сигнали керування дронів або навіть перехоплювати управління ними.
“РЕБ – це наш козир”, – розповідає офіцер, який представився Сергієм. “Шахеди мають систему GPS-навігації, але при придушенні сигналу вони можуть втрачати орієнтацію або відхилятися від курсу. Іноді нам вдається змусити їх впасти просто в полі або повернути назад”.
Після збиття першого дрона напруга не спадає. За досвідом бійців, вороги часто змінюють тактику, намагаючись обійти захищені ділянки або подавити наші системи РЕБ.
“Іноді вони пускають шахеди дуже низько над землею, практично на рівні дерев”, – продовжує Сергій. “Це ускладнює їх виявлення радарами, але акустичні датчики все одно фіксують їх присутність”.
За ніч військові збивають ще два дрони. Один з них був знищений вогнем із зенітної установки, другий – завдяки роботі розрахунку ПЗРК.
Цивільне населення на передовій повітряної війни
Жителі прикордонних районів Сумщини вже призвичаїлися до нічних тривог. Сільські громади організували свої власні системи оповіщення, часто більш ефективні за офіційні канали.
“У нас є группа в месенджері, де кожен може повідомити про підозрілі звуки або спостереження”, – розповідає Микола, староста одного з сіл Шосткинського району. “Люди вже навчилися розрізняти звуки різних дронів і розуміти, куди вони прямують”.
Місцеві мешканці допомагають військовим, повідомляючи про рух дронів та надаючи свої подвір’я для розміщення систем спостереження. Така співпраця значно підвищує ефективність протидроновної оборони.
“Ми тут всі разом на передовій“, – каже Микола. “Військові захищають нас, а ми допомагаємо їм як можемо”.
Технологічна гонка озброєнь
Протидронова оборона – це постійна технологічна гонка. Противник модернізує свої безпілотники, роблячи їх менш помітними та більш стійкими до перешкод, а українські захисники вдосконалюють системи виявлення та знищення.
“Раніше шахеди літали за стандартними маршрутами на постійній висоті”, – пояснює командир підрозділу. “Тепер вони маневрують, змінюють висоту, іноді вимикають двигуни і планерують, щоб ускладнити виявлення”.
За словами військових, ефективність протидроновної оборони Сумщини постійно зростає. Якщо на початку масованих атак збивали близько 60% дронів, то зараз цей показник перевищує 85%.
“Кожен збитий шахед – це врятовані життя та інфраструктура“, – підкреслює майор Олег. “Але ми розуміємо, що ворог не зупиниться, тому постійно вдосконалюємо наші методи”.
Досвід Сумщини з протидії дронам вивчається та впроваджується в інших прикордонних областях. Розробляються нові тактики, тестуються інноваційні технічні рішення.
Світанок над Сумщиною
З наближенням світанку напруга поступово спадає. За досвідом військових, атаки безпілотників найчастіше припиняються до 4-5 години ранку. Це пов’язано з тим, що денне світло значно полегшує виявлення дронів і підвищує ризик їх втрати.
“Ще одна ніч позаду”, – втомлено посміхається командир, коли перші промені сонця забарвлюють небо. “Але ми знаємо, що ввечері все почнеться знову”.
Після закінчення бойового чергування військові аналізують результати нічної роботи, вивчають траєкторії польотів дронів, обговорюють ефективність різних методів протидії. Ця інформація стає основою для планування захисту в наступну ніч.
Повертаючись до Сум, я бачу мирні вулиці міста, людей, які поспішають на роботу, дітей, що йдуть до школи. Мало хто з них уявляє, яка напружена боротьба точиться щоночі всього за кілька десятків кілометрів звідси.
Нічна оборона від шахедів на Сумщині – це щоденний подвиг звичайних людей у військовій формі, які забезпечують той крихкий спокій, що дозволяє жити і працювати тисячам українців, незважаючи на війну.
