Мовний омбудсмен Кремінь: досягнення за 5 років боротьби за українську мову
Минає п’ять років відтоді, як в Україні з’явилася унікальна державна інституція – Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови, а Тарас Кремінь став першим мовним омбудсменом. За цей час країна пережила повномасштабне вторгнення, а мовна політика перетворилася на один із ключових фронтів захисту національної ідентичності. Я неодноразово зустрічався з Кременем на лінії розмежування ще до повномасштабного вторгнення, коли питання мови вже тоді стояло гостро на звільнених територіях Донбасу.
Початок роботи мовного омбудсмена припав на грудень 2019 року, коли більшість положень закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної” лише готувалися до впровадження. Кремінь прийняв установу без приміщення, штату та бюджету, фактично створюючи її з нуля в умовах, коли багато хто сумнівався в необхідності такого інституту.
Початок діяльності та розбудова інституції
Перші роки роботи Секретаріату були зосереджені на розбудові інституційної спроможності. Кремінь сформував команду фахівців, налагодив систему розгляду скарг громадян та започаткував моніторинг дотримання мовного законодавства. Мені доводилося бачити, як у невеликому офісі працівники Секретаріату обробляли сотні звернень від громадян, які скаржились на порушення їхніх прав на отримання інформації та послуг державною мовою.
З початком повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року робота мовного омбудсмена набула нового стратегічного значення. Кремінь неодноразово наголошував, що мовний фронт є невід’ємною частиною боротьби за незалежність України. У перші місяці війни я особисто спостерігав, як трансформувався підхід до мовної політики – від регуляторного до глибоко безпекового.
Ключові досягнення та результати
За п’ять років діяльності Секретаріат розглянув понад 7 тисяч скарг та звернень громадян, провів сотні перевірок та надав тисячі роз’яснень щодо застосування мовного законодавства. Найбільше порушень зафіксовано у сфері обслуговування, медіа та державному секторі. Визначним досягненням стало впровадження державної сертифікації рівня володіння державною мовою, яку пройшли вже понад 20 тисяч держслужбовців.
Одним із найпомітніших результатів роботи омбудсмена стала українізація сфери обслуговування. Згідно з соціологічними дослідженнями, частка української мови в сфері послуг зросла з 49% у 2019 році до 78% у 2023. Перебуваючи в різних регіонах країни, я відзначав, як поступово змінювалася мовна ситуація навіть у традиційно російськомовних містах півдня та сходу.
Виклики у сфері медіа
Значним викликом для Кременя стала імплементація статті закону про українську мову в сфері медіа. Незважаючи на потужний опір деяких медіагруп, з січня 2022 року українська мова стала домінувати в національному телеефірі та друкованих ЗМІ. Особливо важливим це виявилося під час війни, коли інформаційна безпека набула критичного значення.
Освітня та просвітницька діяльність
Окремо варто відзначити освітню та просвітницьку діяльність Секретаріату. За ініціативи Кременя було створено онлайн-платформу для вивчення української мови, запущено всеукраїнський флешмоб “Переходь на українську” та проведено сотні інформаційних кампаній. Мовний омбудсмен регулярно відвідував прифронтові території, де зустрічався з військовими та місцевими громадами, підкреслюючи значення української мови для національної безпеки.
Критики діяльності мовного омбудсмена часто звинувачували Кременя в надмірному регулюванні та створенні “мовної поліції”. Однак статистика свідчить, що за п’ять років було накладено лише близько 500 штрафів, причому більшість справ вирішувалася шляхом надання рекомендацій та роз’яснень. Секретаріат завжди наголошував на пріоритеті просвітництва над покаранням.
Зміни у ставленні до української мови
Війна кардинально змінила ставлення українців до мовного питання. За даними соціологічних досліджень, підтримка державного статусу української мови зросла з 61% у 2019 році до 86% у 2023. Значно збільшилася й кількість громадян, які вважають українську рідною мовою та використовують її в повсякденному спілкуванні. Цей тренд особливо помітний серед молоді та жителів східних областей.
Під час моїх репортажів з деокупованих територій Харківщини та Херсонщини місцеві жителі неодноразово говорили про зміну свого ставлення до української мови після російської окупації. Багато хто свідомо переходив на українську як акт особистого спротиву агресору.
Міжнародний вимір
Важливим здобутком Кременя стало включення мовного питання до безпекового дискурсу на міжнародному рівні. Уповноважений регулярно представляв Україну на міжнародних форумах, наголошуючи на зв’язку між мовною політикою Росії та її імперськими амбіціями. Це допомогло сформувати розуміння серед західних партнерів, що підтримка української мови є частиною протидії російській гібридній агресії.
Виклики та перспективи
Попри досягнуті успіхи, перед мовним омбудсменом стоять серйозні виклики. Це і протидія російській пропаганді, і захист української мови на тимчасово окупованих територіях, і подальша українізація інформаційного простору. Особливу увагу Кремінь приділяє впровадженню державної мови в цифровому середовищі – від програмного забезпечення до соціальних мереж.
Досвід України у створенні інституту мовного омбудсмена вже вивчають інші країни, що стикаються з подібними мовно-культурними викликами. Литва, Латвія та Молдова розглядають можливість запровадження подібних механізмів захисту державних мов.
П’ять років діяльності Тараса Кременя на посаді мовного омбудсмена перетворили це відомство з формальної інституції на дієвий інструмент захисту національної ідентичності. В умовах найбільшої війни XXI століття утвердження української мови стало не лише культурним, але й безпековим пріоритетом держави.
Перед Україною ще багато викликів на шляху повної деколонізації та утвердження української мови в усіх сферах суспільного життя. Однак вже сьогодні можна констатувати, що інститут мовного омбудсмена відіграв ключову роль у переломному моменті мовної історії України – коли українська мова з об’єкта захисту перетворилася на символ національної стійкості та інструмент перемоги.
