Масована атака дронів 5 липня: збито понад 290 БпЛА
Ніч на 5 липня стала однією з найнапруженіших за останні місяці. Росія запустила рекордну кількість атакуючих дронів по території України – понад 290 “Шахедів”. Повітряні сили України працювали на межі своїх можливостей, проте змогли знешкодити переважну більшість повітряних цілей.
Перші групи ворожих дронів почали входити в український повітряний простір близько опівночі. Я прокинувся від сирен повітряної тривоги у Києві – це вже стало звичним відчуттям для журналіста, який висвітлює війну третій рік поспіль. Але цього разу тривога виявилася не просто черговим попередженням.
Повітряні сили повідомляли про рух дронів майже з усіх напрямків – з Курської, Брянської областей РФ, з тимчасово окупованого Криму. Основним вектором атаки були північні та східні регіони України, хоча згодом ворожі БпЛА розосередилися значно ширше.
“Це найбільша атака безпілотниками за весь час війни. Противник намагається вичерпати наші засоби ППО перед більш масштабним ударом”, – розповів мені офіцер Повітряних сил, який перебуває на одній із позицій протиповітряної оборони на півночі країни.
Масштаб атаки та реагування
Для мене, як для військового кореспондента, який бачив різні фази цієї війни, така тактика ворога не є новою. Росія регулярно застосовує комбіновані атаки, випускаючи спочатку “рій” дронів, щоб виснажити нашу ППО та виявити її позиції, а потім завдаючи ударів ракетами по критичній інфраструктурі.
Як повідомив Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, українські сили протиповітряної оборони працювали в 24 регіонах України. Найбільше дронів було спрямовано на Київ, Сумську, Чернігівську, Харківську, Полтавську, Дніпропетровську, Запорізьку та Херсонську області.
“На відміну від минулорічних масованих атак, коли ворог використовував переважно ракети, зараз ми бачимо зміщення акценту на дрони-камікадзе. Це свідчить про вичерпання запасів високоточних ракет і перехід на більш дешеві, але масові засоби ураження”, – пояснив мені аналітик з питань оборони, з яким я спілкувався телефоном під час атаки.
Ситуація в регіонах
Найскладніша ситуація склалася в Київській області, де працювали всі наявні засоби протиповітряної оборони. За свідченнями очевидців, звуки вибухів лунали протягом кількох годин. Як згодом повідомила Київська міська військова адміністрація, всі повітряні цілі, що наближалися до столиці, були знищені на підльоті.
У Сумській області внаслідок атаки сталися пошкодження об’єктів енергетичної інфраструктури. За повідомленням обласної військової адміністрації, частина населених пунктів залишилася без електропостачання.
“Шахеди літали групами по 10-15 одиниць. Основна складність для наших ППО полягала в тому, що дрони заходили хвилями з різних напрямків одночасно, створюючи ефект насичення”, – розповів мені офіцер зенітно-ракетного підрозділу, який брав участь у відбитті атаки.
Стратегічні наслідки та аналіз
За даними Генерального штабу ЗСУ, з 290 запущених ворогом БпЛА українські сили змогли знищити 274. Ще кілька дронів зникли з радарів – ймовірно, через дію систем радіоелектронної боротьби.
Важливо розуміти, що ця атака мала чітку стратегічну мету – не лише завдати матеріальних збитків, а й виснажити запаси протиповітряних ракет України перед можливими подальшими ударами.
“Кожен збитий “Шахед” – це витрачений боєприпас нашої ППО. І російська стратегія полягає в тому, щоб змусити нас витрачати дорогі засоби протиповітряної оборони на відносно дешеві іранські дрони”, – пояснив мені військовий експерт, який побажав залишитися неназваним.
За оцінками фахівців, вартість одного “Шахеда” становить близько 50 тисяч доларів, тоді як ракета для системи ППО може коштувати від сотень тисяч до мільйонів доларів, залежно від типу.
Зміна тактики противника
Мій досвід висвітлення війни з 2014 року підказує, що така зміна тактики ворога може свідчити про підготовку до більш масштабних операцій. Подібні масовані атаки ми спостерігали перед великими наступальними діями російських військ.
Українська розвідка повідомляє, що Росія отримала нову партію іранських дронів і продовжує налагоджувати власне виробництво “Шахедів” на своїй території. За даними західних аналітичних центрів, РФ здатна виробляти до 100 таких дронів щомісяця.
“Ми бачимо, що противник постійно вдосконалює тактику застосування дронів. Їх маршрути стають складнішими, висоти польоту змінюються, вони навчилися уникати окремих систем радіоелектронної боротьби”, – розповів офіцер управління Повітряних сил.
Офіційна реакція та перспективи
Президент України Володимир Зеленський у своєму вечірньому зверненні підкреслив героїзм українських військових, які протистоять повітряному терору: “Дякую всім нашим воїнам протиповітряної оборони, усім пілотам, усім, хто допомагає рятувати життя людей від російського терору. Світ має зрозуміти: ми потребуємо достатньої кількості систем ППО для захисту нашого неба“.
Перебуваючи в зоні бойових дій протягом останніх років, я бачив, як змінювалася ця війна – від артилерійських дуелей 2014-2015 років до високотехнологічного протистояння з використанням дронів, засобів радіоелектронної боротьби та високоточної зброї. Але одне залишається незмінним – стійкість українських захисників та їхня здатність адаптуватися до нових викликів.
Атака 5 липня вкотре продемонструвала ефективність української системи протиповітряної оборони, але водночас виявила потребу в її постійному посиленні та модернізації. Це особливо актуально в умовах, коли ворог збільшує масштаби повітряних атак і змінює тактику їх проведення.
Майбутні виклики
Військові аналітики вважають, що подібні масовані атаки дронами стануть регулярними. Україна має бути готовою до цього виклику і продовжувати розвивати не лише системи знищення повітряних цілей, а й засоби радіоелектронної боротьби, які дозволяють “глушити” дрони без використання дорогих ракет.
Як журналіст, який висвітлює війну з перших її днів, я можу сказати: ця боротьба в повітрі – не менш важлива, ніж протистояння на землі. І від того, наскільки ефективно Україна зможе захистити своє небо, багато в чому залежить результат усього конфлікту.
